"В том, что случится, не виноват никто, кроме меня. Мои любимые бывшие одноклассники, спасибо вам за все. Я вас очень люблю. Особенное спасибо Надежде Юрьевне. Вы хороший учитель и замечательный классный руководитель, а я тупая эгоистичная дура. Простите меня. Я не хочу умирать, но и жить так больше не могу", — написала в своєму останньому пості в соціальній мережі "Інстаграм" 14-річна Ліза СПИРИДОНОВА з Харкова. За хвилину вистрибнула з вікна під'їзду на 14-му поверсі.

Трагедія сталася 2 вересня. Майже за три місяці поліцейські повернули телефон дівчини її матері Марії Спиридоновій, 40 років. Вона відновила записи, в яких донька описує останні роки свого життя. У них часто згадує вчительку. Жінка вважає її винною у смерті дитини.

— Дочка старалась хорошо учиться, — розповідає Марія Спиридонова. — Та класний керівник принижувала її і називала дурною. Врешті вирішила перевести її в педагогічний ліцей. Ліза познайомилася з однокласниками та вчителями. Наступного дня сказала, що піде погуляти. Додому не прийшла. Її знайшли вже мертвою.

Після смерті Лізи поліцейські вилучили її телефон і дві передсмертні записки.

— Просила поліцейських влаштувати мені очну ставку із вчителькою, яку Ліза часто згадує у своїх записах, — говорить Марія. — Та вони проігнорували прохання. За три місяці не провели жодної експертизи. Не можу змиритися з тим, що людина, винна у смерті моєї дитини, про­довжує радіти життю й ходити на роботу. Боротимуся до кінця, адже доведення до самогубства — це злочин.

Ліза Спиридонова мріяла стати лікарем. У її батьків залишилися двоє синів.

— Час не лікує, — каже Марія Спиридонова. — Кожен день чекаю, що от-от відчиняться двері і зайде Ліза. Не можу ні їсти, ні спати.

×