Добрий день, шановні друзі. Я — Стельмах Надія, що можу написать за себе. 28 грудня мені буде 44, заміжня, ніде не працюю і роботи не намічається, крім домашньої. А з неї толку мало. Картопля ніпочім — купляють по 1 грн, молоко влітку було дешевше, а це кажуть, ніби буде по 1,30, свиней жива вага була по 6 грн, а це вже по 9. А їх виростити стільки коштів і сил треба вкласти! На буряку й картоплі спину гну як раб з весни по осінь. А ще треба мука і зерно. Посієш на своєму городі і поки діждеш комбайна, воно й висиплеться, а як і зостанеться, то допотопною колгоспною технікою загублять. І зостанеться сама солома. А скосити траву — 2,50–3 грн сотка.
А є ще пай, да толку, як із козла молока. Щоб якусь дарственну оформить на дітей, то треба і самим платить, і з дітей всі шкури здеруть. Як жить?
Я працювала закрійницею-швеєю жіночого одягу. Коли не стало роботи, пішла на ферму до чоловіка телятницею. Але і цього давно нема. Весною ходжу на посадку в ліс, але і там стає моторошно. Хобі моє — квіти, є різні. Умію в"язати.
без надії на краще майбутнє
с.Оболоння Коропського р-ну Чернігівської обл.
4 
35413
Коментарі