Ліндсі Гілтон народилася без рук і ніг

 

— Неважливо, ким ти народився. Важливо лише те, як ти живеш, — каже 31-річна Ліндсі Гілтон із Канади.

Вона народилася без кінцівок. У дитинстві почала займатися важкою атлетикою і плаванням. Зараз грає у регбі і займається кросфітом — видом спорту, який поєднує важку атлетику, силові вправи та гімнастику.

Батько Ліндсі Гілтон — спортсмен, мати — вихователька у дитячому садку.

— У дитинстві постійно питала маму, чому не маю рук і ніг, — говорить Ліндсі. — Вона відказувала, що так вирішив Бог. Малою було важко жити з цією вадою, бо інші люди постійно звертали увагу, показували пальцями. Мене переслідували думки про самогубство. Але нічого зробити собі не могла, бо знала, що мої батьки через це страждатимуть.

— Тато часто брав із собою на тренування. Тягнулася до гантель і поперечини, але вхопитися ні за що не могла. Тоді він обв'язав снаряди мотузками, а до моїх ліктів прикріпив гачки. Зачіпляла гантелі і повільно їх піднімала. З першого разу нічого не виходило, але я не здавалася. Спочатку брала гантелі по 1–2 кілограми. Зараз запросто можу підняти 45-кілограмову штангу. Стільки ж важу сама.

У школі Ліндсі почала займатися регбі.

— Лікарі радили батькам здати мене в інтернат, але вони відмовилися, — розповідає вона. — Добилися, щоб я ходила у звичайну школу. Спочатку однокласники насміхалися і пакостили. Але коли показала, що можу за себе постояти, почали поважати. Регбі займалася до закінчення школи. Не раз вигравали матчі саме завдяки мені. Бігаю швидше за багатьох інших, а м'яч і на льоту зловити можу. Тренер каже, що у мене виходить краще, ніж у тих, хто має руки й ноги. Не вірила. Думала, хоче мене підбадьорити. Попросила зняти на відео моє тренування, щоб подивитися на себе збоку. Ввечері виклала його в одну із соціальних мереж. До ранку відео набрало 50 тисяч переглядів. Один хлопець написав: "Після аварії одну ногу паралізувало. Думав покінчити із собою. Але побачив ваше відео і замислився: дівчина без рук і ніг може повноцінно жити, хіба мені не вдасться?" Такі коментарі мене тішать найбільше. Відсутність кінцівок — це не вада, а моя особливість.

×