— Маю шістьох дітей, але таких стрімких пологів ще не було, — розповідає 37-річна Кристина Єсейкіна із села Березовичі Володимир-Волинського району на Волині. 31 грудня о 13:00 народила в машині сина Захара. Пологи прийняв її старший син 15-річний Юрій.
Березовичі — за 60 км від Луцька.
— Як почалися перейми, 60 кілометрів пролетіли за пів години, — продовжує Кристина Єсейкіна. — У місті чоловік мчав на всіх парах. Дорогою телефонував на "103". Сказав, що дружина народжує. Просив, щоб нас зустріли медики. Оператор відповів, що не має доступу до перинатального центру. Коли ми заїхали на подвір'я лікарні, в мене почалися потуги. Чоловік побіг кликати медиків. Я залишилася із старшим сином.
Юрій навчається у військовому ліцеї.
— Звик, коли дають команду, — треба виконувати, — говорить Кристина. — Наказувала, що робити, Юра виконував. Роздягнув мене, взяв у сумці рушник. Прийняв братика. Якраз прибіг чоловік, узяв його на руки. Підійшли лікарка-інтерн з акушеркою. Зробили все необхідне й повезли в палату.
Медики спостерігали за станом породіллі й новонародженого три дні. На четвертий виписали додому. Мати й малюк почуваються добре.
— До лікарів не маю претензій, — каже Єсейкіна. — Але обурює бездіяльність оператора служби "103". Якби повідомив про ситуацію в перинатальний центр, то сину не довелося б приймати пологи. Добре, що все закінчилося благополучно.
Хлопчик має вагу 3950 г і зріст 53 см.
— Назвали Захаром. Тепер старші діти наввипередки хочуть бавитися з ним. Просять потримати його на руках, надіти шкарпетки чи рукавички. Маю вдома цілу команду помічників.
Кристина Єсейкіна — хореограф. Її чоловік 39-річний Юрій Жук — ветеран російсько-української війни, на фронті отримав інвалідність. Займається різьбою по дереву. Виготовляє авторські скрині, сувеніри. Також на замовлення зрізує дерева. Окрім Захара, виховують 15-річного Юрія, двійнят 10-річних Данила і Богдану, 8-річного Станіслава й Назара, 5 років.
— Коли Захар підросте, мрію відкрити в Луцьку танцювальну студію, — говорить Кристина Єсейкіна. — А поки що виживаємо за рахунок господарки — тримаємо корову і свиней.
Сам собі пришив пальці до ноги
Чоловік Кристини Єсейкіної Юрій Жук воював на Донбасі рік. Отримав чотири контузії. 2014-го під час бою біля Попасної на Луганщині підірвався на міні. Відірвало пальці на ногах. Першу допомогу Юрій надавав собі сам. Пальці пришив до ноги звичайними нитками.
— В госпіталі лікарі підправили, рани почистили й поставили шпиці, — говорить Жук. — Саме тоді Кристина була вагітна. Коли їй повідомили про мою травму, через стрес почалися передчасні пологи. Назар народився на два місяці раніше. Довго його виходжували, возили до реабілітолога. Зараз він наздогнав однолітків у розвитку.
4 
35413
Коментарі