Киянки затягували талію до 45 сантиметрів

Туфлі із залізною пряжкою другої половини ХІХ століття зроблені зі шкіри. Тоді з'явилося взуття для лівої і правої ноги. До того пара була однаковою.

Фото: ТАРАС ПОДОЛЯН

Реконструкції суконь XVIІI–XIX століть показують у столичному Музеї костюма та стилю. Їх пошили викладачі й студенти Київського національного університету технологій та дизайну. Одяг використовують на зйомках фільмів та музичних кліпів

— У воєнні часи весь зношений одяг ішов у хід. Старе спіднє використовували на ганчірки. Важко уявити, як наші експонати збереглися, — розповідає киянка 46-річна Вікторія Лисенко. Два тижні тому відкрила в столиці Музей костюма і стилю. До 31 липня тут діятиме виставка міської моди ХVIIІ–XIX століть.

До відкриття закладу Вікторія готувалася дев'ять місяців. Їздила на стажування до британських музеїв. До цього займалася власним бізнесом у сфері торгівлі та логістики.

— У нашій колекції є парадний мундир початку XIX століття. Коли в ньому хтось заходив, присутні мали встати й вклонитися. Мундир має розшитий золотими нитками рукав. По ньому розуміли, що це службовець високого рангу, — жінка заводить до темної зали з сірими стінами. Підсвічені лише манекени в одязі за броньованим склом.

Серед експонатів — чоловіче і жіноче вбрання, тростини, гравюри, взуття. Речі надали українські колекціонери, дизайнери, Київський музей Шереметьєвих та Музей історії України.

— Одна з моїх улюблених суконь має 150 років. Її купили на американському аукціоні, — каже Вікторія. Показує на коричневе плаття до підлоги з оксамитовими рукавами. На ньому — дрібні чорні квіти. — Імовірно, воно належало гувернантці в англійському домі. Про це свідчить зашнурований корсет та закритий високий комірець. У такій сукні жінка могла проходити до 10 кілометрів за день. Довгий поділ сягав землі, тому господині часто купували тканину про запас, щоб оновлювати його.

Поряд поставили жіночі чорні туфлі із залізною пряжкою. Всі запитують, чи дитячі. Здаються малими та вузькими. Талія всіх суконь — від 45 до 48 сантиметрів. Тоді жінки були тендітні.

Значну кількість експонатів надала доцент Київського національного університету технології та дизайну Галина Кокоріна. Зібрала колекцію спідньої білизни. Має білі чоловічі й жіночі панталони до колін, тонку спідницю під сукню з мереживом на подолі. На жіночому спідньому є монограми з двох латинських букв. Так підписувалися багаті міщанки.

Заможні носили білу білизну. Бідніші — чорну, бо на ній не видно бруду. Так економили на пранні.