79 РІЧНА Ніна Гаврилюк із села Кинашів Тульчинського району Вінниччини — цілителька. Дорогу до її будинку показує селянка. Каже, що бабця Ніна всім допомагає.
— Вимовляю тільки молитвами, свяченою водою й викачуванням яєчка, — розказує цілителька. — Роблю це тричі. Буває й більше, це залежить, яка порча наслана і наскільки хвороба задавнена. Якщо бачу, що в людини язва або ще якась серйозна внутрєння болєзнь, то кажу, щоб ішли в лікарню. Здібності зцілювати проявилися 1988го, як вийшла на пенсію. Тоді в її хаті з"явилася Божа Матір.
— Тої ночі почула, що хтось у хаті ходить. Про себе подумала: не може бути, я ж двері защипнула. Встала, засвітила світло. Бачу: між кроваттю і столом на стулі сидить Божа Матір. Обличчя закрите. Відкрилася й простягнула свої
руки. Я взяла їх, стала цілувати й просити: "Пошли здоров"я мені й моїм дітям. Наділи даром зцілювати людей!". Вона два рази протяжним голосом сказала: "Поможу". Прийшов чоловік, а в нього ноги, як валянки, спухли. Він обв"язав їх дрантям. Другий раз його перепитую: "Як вам?". А він: "Ви що, не бачите, що я вже взувся в тапочки". Зцілила й жінку, яка не могла ходити, пересовувалася зі стільцем. У неї велика рана на нозі открилася. Після викачування яйцем і вимовлянь зажила. Згадує, як дівчинка принесла одежу своєї матері.
Два рази протяжним голосом сказала: "По-"мо"-жу"
— У неї в писку лишай. Вона в больніці була у Вінниці, Києві. Врачі казали, що ще такого не бачили. Чотири рази до мене ходила. А потім уже на городі бараболю копала. Допомогла днями хлопчику 5річному. Його привела мати. Оказується, сусідка позавідувала, що він говорить, як горохом сипить. То вона принесла дитині подарунок — віничок. Він і вмовк. Усі думали, що німим буде. На всьо тепер люди способні. Часто під поріг підливають. Коли одна жінка була на базарі, їй підлили під порог хати та літньої кухні. Вона побачила й прибігла до мене. Я сказала покропити ті місця свяченою водою і посипати свяченою сіллю. А тоді змести і висипати під дерево, щоб ніхто не вступив. Згадує, як зцілювала жінку, яка побувала на тому світі й повернулася. Розповідала, що там гарно. Її матір, яку там зустріла, сказала: "Тут у нас добре, але ви свою земну жізнь бережіть". Ще вона просила всього не розказувати.
Каже, що за життя набідувалася. За 40 років праці на буряках заробила 620 грн пенсії.
— Я свого старшенького сина Валєрку похоронила, як тільки народився. Потім народила Діму і Галю. Оце біля доці й живу.
×
![]()
4 
35413
Коментарі
1