Микола Тачківський із села Стратин Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл. написав нам історію, що трапилася з ним у автобусі дорогою до обласного центру.

"Це було ще за радянських часів. Їхав я до Івано-Франківська. По селах в автобус підсідали люди. В одному селі зайшли двоє молодят. Хлопець чемно поцілував у личко свою дівчину. Ну посідали та їдемо. Проїжджаємо повз церкву — старенька жінка перехрестилася. А через кілька десятків метрів проїжджаєм біля клубу. Молодик хотів похизуватися перед дівчиною і каже до бабусі: "А чому ви не хреститеся біля клубу, це ж із одного матеріалу зроблено?" Бабця довго не думає: "Синочку, чомусь ти свою кралю цілуєш в личко, а не в сраку. Це теж із одного матеріалу зроблено".

На мить в автобусі запанувала мертва тиша. Потім салон вибухнув реготом. А шофер зупинив бус — так реготав і бив руками по баранці. Каже: "Бабцю, за такі слова ви зі мною завжди будете їздити безплатно".

Молодята сиділи до самого Франківська червоні як раки. А тільки в"їхали в місто, зразу вийшли з автобуса".

×