"Жила заради дітей, а тепер переживаю за онуків, — пише 75-річна Ганна Андріївна з Івано-Франківської області. — Хоч і дорослі, але часом їм треба підтримка й опора. Особливо турбує онук Роман. Йому виповнилося 20, перейшов на четвертий курс в університеті. Але вчитися не хоче. Постійно влазить у халепу, але не признається, огризається, грубіянить. Напозичався грошей, а борги немає кому повертати. Мені постійно телефонують колектори. Нагадують, що борг росте. Боюся, щоб за гроші його не покалічили".
Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник. Дістає з конверта паспортний знімок Максима. Хлопець русявий, кароокий, у синій сорочці. Біоенергетик проводить по фото долонею.
— Онук не зупиниться, доки віддаватиме борги за нього. Хлопцеві давно пора навчитися відповідати за скоєне та вчитися на помилках. Хай переводиться на заочне і йде на роботу. Колектори не відступлять, доки не виб'ють гроші. Може дійти до погроз. Не беріть слухавку. Онук самотужки викрутиться, а ваші нерви будуть здоровіші.
"Синові 49 років, а в шлюбі досі не був, — пише 78-річна Євдокія Василівна з Вінницької області. — Усю молодість пропив. Коли його ровесники оженилися, він отямився, що немає з кого жінку обирати. Як травмував око на роботі, втратив інтерес до життя. Каже, що тепер нікому не потрібен, дужче почав пити. Хочу побачити його в парі, але чи судилося? Маю ще онука від старшого сина. Йому 32 роки. Завжди були з ним проблеми. З дому втікав. Ночував у закинутих будинках у селі. Син із ним намучився. Онук зустрів старшу жінку. Думали, схаменеться, порозумнішає. Але де там. Після весілля почав випивати".
— Син холостякуватиме ще два літа. Потім переїде жити до жінки, яку полюбить. Виховуватимуть її дітей від першого шлюбу. З нею стане впевненішим у собі. Покине випивати. Онук за розум візьметься не скоро. Друзі втягнуть у неприємності. В його інтересах — поїхати подалі з дому. На заробітках зміниться, візьметься за голову. Отримає на роботі щедру пропозицію. Від такої гріх відмовитися.
"Два роки тому в городі біля хати знайшла стару праску, — розповідає в листі 59-річна Інна Петрівна із Запорізької області. — Спочатку не надала цьому значення. Син поставив її на подвір'ї, як раритет. Але після цього наше життя змінилося. Хтось наче прокляв, і чомусь підозри падають на ту праску. Господарство ніби перевелося. Кролі хворіють і дохнуть, кури не несуться. Хто в цьому винен? Сусіди продали хату. Там живе літнє подружжя. Чоловік хороший, завжди відгукується на прохання про допомогу. А його дружина зла й погляд має недобрий".
— Ні сусіди, ні викопана на городі праска не є причиною невдач. Побільшало вірусів і серед тварин. Якщо їх вчасно не вакцинувати, частина гине. Зверніться до хорошого ветеринара. Підозрюєте, що сусідка є енергетичним вампіром. Заздрите людям, які живуть за парканом. Бо мають успішний бізнес, і діти їх навідують щовихідного, а не раз на пів року. Не порівнюйте свою сім'ю з чужою. Ваші діти теж приїздили б частіше, якби не жили за кордоном. Тіштеся, що вони там реалізувалися й добре прилаштувалися.
"Моїй онучці Вікторії 26 років, — пише 71-річна Марина Миколаївна з Полтавської області. — Вона зустрічалася з Валентином. За чотири роки стосунків вони багато разів сходилися та розходилися, але разом не проживали. Він не поганий хлопець, але іноді встряє в халепи. То кредитів набрав, то права на машину відібрали. Це Вікторії не подобалося, тому розійшлися. Із нею тепер хоче зустрічатися Павло, якому 33 роки. Але після пережитого онука перестала вірити чоловікам. Боїться знову обпектися, бо Павло любить пиво, а Віка не п'є і не курить. Хвилюється, що їй пороблено, тому трапляються такі хлопці".
— Онука ще не зустріла чоловіка, який змінить її погляд на стосунки та сімейне життя. Доленосна зустріч не за горами. Не варто витрачати час і зусилля на того, хто не бажає змінюватися. Павло не відмовиться від пива, вживатиме щодня. Із нареченим її познайомлять спільні друзі. Скоро будуть весілля і хрестини у вашому домі.
3 
35413
Коментарі