— Коли у списках призерів від "Газети по-українськи" я побачив своє прізвище, зателефонував у редакцію. Там сказали: "Чекайте черги". Пропонували на вибір санаторій на Київщині або в Одесі. Я попросив, щоб десь ближче до нас, — розповідає 69-річний Іван Іваночко з села Пасіка Свалявського району на Закарпатті.
Він передплатив "Газету по-українськи" на рік. Відправив копію квитанції на адресу редакції і виграв путівку в санаторій.
— Дали путівку у "Трембіту" в селі Валятино Хустського району на Закарпатті, — продовжує Іван Онуфрійович. — Із нашого села мало хто вірив, що поїздка на відпочинок нам нічого не коштувала. Говорили: "Плачуть, що грошей немає. А самі відпочивати поїхали". У санаторії нас прийняли по вищому розряду. Заселили в гарний номер з усім начинням. Розписали процедури. Ми ходили в соляну кімнату, на масаж, електро- і фізпроцедури, приймали лікувальні ванни. Зустріли там знайомого з Кіровоградщини. Іван путівку купляв. Коли я сказав, що виграв у газеті, не повірив.
Іван Іваночко працював інженером-механіком, був головою колгоспу, начальником районної дорожньої служби. 45 років живе у шлюбі з 68-річною Магдаленою Георгіївною.
— Я в це село приїхав за направленням, — говорить Іван Онуфрійович. — Тут познайомився з Магдаленою. Вона працювала техніком у заготконторі, а потім — лаборантом на заводі мінеральних вод. Побралися в січні 1973 року. Виховали двох дочок. Старша Наталка завідує дитячим садком. Має двох синів. Максиму 25 років, а Іванові — 10. Молодша дочка Моріка працює на фірмі бухгалтером. У неї троє діток: Каріні — 15 років, Насті — 11, Вітальчику — 2.
"Газету по-українськи" читаю з перших днів її виходу. Раніше купляв у кіоску. Останні шість років передплачую.
4 
35413
Коментарі