— Усе в нього було: гарна сім'я, машина, дача. Не мав тільки здоров'я, — каже колишній гравець київського футбольного клубу "Динамо" 73-річний Стефан РЕШКО про футболіста і тренера Володимира ТРОШКІНА. Його серце зупинилося 5 липня на 73 році.
Володимир Трошкін народився в Єнакієвому на Донеччині. У футбол почав грати в дитинстві. Після служби в армії виступав за київський клуб "СКА", пізніше — за "Динамо".
— У Володі була гарна швидкість, а найголовніше — поставлена, різана подача, — розповідає Стефан Решко. — У тренера Валерія Лобановського була вимога: кожен прохід флангового захисника мав закінчуватися або прострілом, або ударом по воротах. Це він зробив Трошкіна крайнім захисником. Особливо показовим був матч із нідерландським клубом "Ейндховеном" у півфіналі Кубка кубків у Києві. Перший гол — три доторки м'яча. Воротар Женя Рудаков укинув, Трошкін на швидкості прорвався флангом і подав на Колотова, а той забив. Третій гол теж такий: прохід Трошкіна, пас на Блохіна, удар і гол.
Чотири рази ставав чемпіоном Радянського Союзу, був володарем Суперкубка Європи і Кубка володарів кубків. У складі збірної СРСР став срібним призером першості Європи-1972.
Спортивну кар'єру завершив наприкінці 1970-х. Зайнявся тренерською роботою. Очолював Комітет із трансферів і статусу гравців у Федерації футболу України. Мав дружину, доньку та сина.
— Раніше разом працювали у Федерації футболу. Володя — скромна людина. Порядний був на рідкість. Ніякого зазнайства і близько не мав. Любив рибалити на дачі у Княжичах під Києвом. Там сам чистив ставок і рибу розводив, — говорить Решко. — Півтора року з ним не бачився. Знав, що він хворів, тому в гості не нав'язувався. Навантаження, які давав Валерій Лобановський, позначилися, та й роки беруть своє.
7 
35413
Коментарі