— Єгипетські лікарі неправильно надали першу допомогу. Або вкололи щось невідоме. Бо дружині ставало гірше на очах, — розповідає 30-річний Олександр ШПИЧКА з міста Узин на Київщині.

2 серпня його дружині 29-річній Юлії стало зле під час відпочинку на курорті Шарм-еш-Шейх в Єгипті. Захворіла на менінгіт. Впала в кому. Зараз перебуває на реабілітації у приватній столичній клініці.

Там зустрічаємося з Олександром Шпичкою. Він у ­джинсах і сірому светрі. Піднімаємося на чет­вертий поверх, де лежить Юлія.

Біля входу в інсультне відділення одягаємо бахіли. В палаті медсестра просить накинути халати. У кімнаті стоять два ліжка. Юлію та другого пацієнта розділяє біла ширма.

— Зараз тебе фотографуватимемо. Будеш гарна, — говорить дружині Олександр. Юлія на нього тільки дивиться. Говорити не може. Біля ліжка стоїть її мати Світлана Петрівна. З зятем чергують по черзі. У подружжя є донька, їй 1 рік і 9 місяців.

Юлія в білій майці, волосся заплетене в коси. До носа прикріплена напівпрозора трубка. У горлі видно отвір, по краях заліплений пластиром. Вона розплющує очі й водить ними з боку в бік. Зупиняє погляд на чоловікові.

— Прилетіли з друзями до Єгипту відсвяткувати моє 30-річчя. Відкладали кілька місяців гроші. Мали пробути там сім днів. Відпочинок пройшов чудово, — говорить Олександр. — У день відльоту, десь о 12:00 в готелі "Султан Гарден" у дружини почався сильний головний біль. Запросили лікаря. Він сказав, що це сонячний удар. Вколов якийсь препарат. Запевнив: усе буде добре.

Коли доїхали до аеропорту, Юля вже не могла стояти. Нам заборонили летіти. Донька повернулася в Україну з друзями. Ми потрапили у приватну клініку при готелі. Її наймають страхові компанії.

Щоб не заважати Юлії проходити процедури, виходимо з палати. Сідаємо у кімнаті для гостей при вході. Там стоять білі столики й невисокі пальми у вазонах.

— За кордоном було жахливе, недбале ставлення. Дивляться на тебе, як на туриста, якого потрібно обібрати, — продовжує Олександр. — Юлі спочатку поставили діагноз "алкогольна інтоксикація". Його всім туристам приписують. Це нісенітниця. Дочці ще немає 2 роки. Юля інколи підкормлювала її вночі грудним молоком. Максимум дозволяла собі на вечірці — бокал шампанського. Я це розказав, але ніхто не слухав. Документів не дали. Діагноз повідомили телефоном.

Вночі почалися судоми. Дружина знепритомніла. Нас перевезли до міжнародного госпіталю. Там пробули п'ять днів. Установили "менінгіт". Дружині пробили легені, бо почала задихатися. Потім ввели в кому, щоб знизити вплив захворювання на головний мозок.

В Україну доставила санітарна авіація. Півтора місяця лікувалася в Олександрівській лікарні Києва. Вивели з коми. Юля відкрила очі, але вона майже, як рослина.

Лікарі не дають ніяких прогнозів. Бо не знають точно, які клітини кори головного мозку відмерли.

Юля впізнає мене, батька, маму і друзів. Бачимо це по очах і міміці. Дочку не привозили до клініки. Боїмося, що Женя злякається трубки в горлі. Зустріч для обох може бути стресовою. Донька постійно кличе Юлю. Тепер її доглядає моя мама.

Лікування в Шарм-еш-Шейху з перельотом обійшлося у $34 тис. — 880 тис. грн. $20 тис. виділила страхова компанія.

— Спочатку не хотіли виплачувати компенсацію, бо алкогольне отруєння не є страховим випадком, — розповідає Олександр. — Ми підняли шум у пресі. Компанія погодилася на мінімальну виплату. Решту допомогли зібрати друзі. В Олександрівській лікарні лікували безкоштовно. Про це домовилося Міністерство охорони здоров'я. Ми оплачували тільки медикаменти — 2,5—3,5 тисячі гривень на день. Своїх заощаджень майже не залишилося.

Олександр працює в шиномонтажній майстерні. До декрету Юлія була касиром у магазині спортивного одягу. Їй на лікування потрібно 150 тис. грн на місяць.

Охочі допомогти можуть переказати гроші на номер картки Приватбанку 5168  7573  0782  2041.­ ­Отримувач: Негрій Віктор Григорович — батько Юлії Шпички.

Не може ковтати й відкашлювати

Від одного до двох місяців триватиме реабілітація Юлії Шпички.

— Пацієнтка в тяжкому стані через ураження нервової системи. Точний діагноз ми не встановили, — пояснює 45-річний Юрій Фломін, завідувач інсультного центру клініки, де лежить жінка. — Прямої загрози життю Юлії не бачимо, але вона повністю залежить від сторонньої допомоги. Її потрібно годувати, переміщувати, слідкувати за її шкірою і тим, як ходить у туалет.

— Юлю немає більше куди везти, — каже чоловік Олександр Шпичка. — Нам пропонували реанімацію в Білій Церкві. Там можуть тільки підтримувати стан. Лікування немає. Також у неї стоїть трахіостома (трубка в горлі. — ГПУ). Вона не може сама ковтати і відкашлювати. Потрібно постійно відсмоктувати слиз. Зняти трахіостому планують за два-три тижні.

Тут із Юлією тричі на день займаються реабілітологи. Раз на день приходять нейрологопеди. Вчать ковтати, кашляти. Юля стала реагувати на звуки, кольори, сильний біль і зміну погоди. Не могла сфокусувати погляд — тепер водить очима по кімнаті. Юля мені ще обіцяла хлопчика. Бачу її тільки здоровою, — додає чоловік.

×