Домовилися не втручатися в справи одна одної

"Із невісткою спочатку спільної мови знайти не могла, — розказує 49-річна Антоніна Більченко з міста Умань Черкаської області. — У мене син красавєц, чорнявий, статний. А Тетяна — маленька, товстенька, ще й із дитиною. Їй 25, Іванові моєму — 22".

Лаялися ми з нею, особливо на кухні. Посуд помитий — не так, варить —не так. Я ж знаю, що син любить і як йому готувати. А вона на мене кидається, щоб не лізла. Зізнаюся, ревнувала сина до неї. Раніше він усе зі мною обговорював. А зараз до дружини тягнеться.

Помиритися жінок змусив Іван.

— Він не прийшов ночувати. На ранок явився з перегаром. Ми вдвох на нього накинулися. А він: доки спільної мови не знайдете, вдома мене не побачите, — згадує Антоніна Марківна.

Свекруха з невісткою домовилися не втручатися в справи одна одної.

У мене син красавєц. А Тетяна — маленька, товстенька, ще й із дитиною

— Один вечір я на всіх готую. Якщо Тані не нравиться — може готувати окремо. Інший вечір вона готує. Раніше мене бісило, що невістка прийде і брудні черевики залишає в коридорі. Я не терплю, щоб грязні стояли до ранку. А тоді подумала: її черевики, то хай коли хоче, тоді й миє.

У будинку Більченків — чотири кімнати. У двох живе свекруха. Дві віддала молодим.

— Таня прийшла до нас із 3-річним сином Владиком, — продовжує Антоніна Марківна. — Я спочатку до нього ставилася ніяк. Не моє воно, та й усе. Потім невістка на роботу пішла, а я вдома з Владиком сиділа. Душею до нього прикипіла. А десь через рік і її оцінила. В інших невістки по кабаках ходять, за чоловіком не дивляться. А моя Танюша і працює, і в домі встигає, і про чоловіка дбає.

Згодом Більченки продали будинок, купили дві квартири і роз"їхалися. Іван із Тетяною цього року святкуватимуть дев"ять років у шлюбі. У них народилася дочка Юлія.

— Свекрусі треба зрозуміти, що син виріс і має своє життя. Хоч це й непросто, — каже Антоніна Марківна.

×