Пʼятниця, 25 квітня 2008 15:32

Чоловік Марії Онищук помер від раку

Автор: фото: Любов КАРНАРУК
  Черкащанка Марія Онищук із чоловіком Володимиром Семенцем. Подружня пара дивиться на дерево у дворі свого будинку, там птахи звили гніздо
Черкащанка Марія Онищук із чоловіком Володимиром Семенцем. Подружня пара дивиться на дерево у дворі свого будинку, там птахи звили гніздо

68-річна Марія Онищук п"ять років тому переїхала з Полісся до Черкас. Через два місяці її чоловік Георгій Деркач помер від раку. Перед смертю Марія Капітонівна пообіцяла йому створити в місті чорнобильський музей. Нині в ньому півтисячі експонатів.

— У Георгія був рак легенів, кісткового мозку і крові. Але тоді ніхто це не поєднував із Чорнобилем, — розповідає жінка. — Одна легеня була вже сплюснута. Ми домовилися йому не казати. Перед смертю чоловік просив доглядати за садом поряд із нашим будинком. Казав, щоб я написала книжку спогадів про Чорнобиль і відкрила музей. Георгій відмовився від знеболюючого, хотів померти при свідомості.

Жінка родом із села Каленна Сквирського району Київщини.

— Батько Капітон Макарович працював завгоспом у сільській школі, — згадує. — А мати Євдокія Антонівна сапала в ланці буряки. Тато на війні захворів на малярію і повернувся в село. Це розцінили як зраду. Хворого його повернули на фронт — більше ми про нього не чули. А матір 1943-го німці до смерті забили нагайкою. Загадали селянам розбирати дах колгоспної ферми, щоб було чим палити. А мати відмовилася: сказала, скоро наші повернуться.

Сиротами залишилося шестеро сестер і брат.

— Після війни старша сестра 14-річна Василина пішки дібралася до Хрущова в Київ. Попросила, щоб менших забрали до дитбудинку. Нас — Володимира, Олену й мене — відвезли в спецбудинок у Західну Україну, — зі сльозами на очах розказує Марія Капітонівна.

Після 7 класу Марію Онищук скерували до сільськогосподарського технікуму. У направленні написали: "дівчинка любить сільське господарство" і під розписку передали райвиконкому. Брат Володимир і сестра Олена згодом поїхали на цілину. Старші сестри залишилися в селі.

Після технікуму Марія поїхала в Діброву Поліського району. Викладала одноліткам агрономічну науку в школі. За чотири роки вийшла заміж за каменяра Володимира Кириленка, який прийшов із армії.

Підлога в школі так фонила, що прибиральниця закашлювалася

— За рік у нас народився син Сергій. Чоловік служив у ракетних військах на Чукотці. Під час випробувань опромінився там, тому не хотів дітей. Володимир покинув нас, коли дитині було два роки. Поїхав до своєї сестри в сусідній район. Сказав, що Сергій усе одно не житиме. У сина було захворювання крові. Але медики вилікували його, — тішиться жінка.

Коли син повернувся із армії, Марія Капітонівна одружилася з директором школи N2 Георгієм Деркачем, у якого померла дружина.

— У нього було два сини і старенька мама. Жили ми всі разом, — продовжує.

Згадує, як після аварії на ЧАЕС у сільській школі поселили 200 ліквідаторів. Дехто працював біля самого реактора. Каже, підлога в школі так фонила, що прибиральниця закашлювалася, коли мила її.

— Пізніше військові дали нам якийсь порошок у зелених коробках. Його треба було кидати на підлогу, щоб виїдало до першої фарби. Так здирали радіоактивну краску, — розказує жінка.

Невдовзі після аварії в неї випали зуби.

— Отак без крові безболісно витягувала один за одним, — каже вона.

1993-го Марія Онищук із Георгієм Деркачем переїхали до Яблунівки Макарівського району на Київщині. Там прожили дев"ять років.

— Мешкали у триповерховому котеджі площею 114 квадратних метрів, — веде далі жінка. — З євровікнами і триразовою очисткою води для батарей. Німецькі будівельники за ізраїльські гроші звели там 30 будинків для переселенців.

Коли Георгій захворів, продали котедж і перебралися до Черкас. Після смерті чоловіка Марія пішла в організацію чорнобильців. Там познайомилася з Володимиром Семенцем, 72 роки. Він підполковник медицини, працював у Чорнобилі у травні–серпні 1986-го і згодом часто бував.

— Його дружина теж померла від раку, — пояснює. — Через рік після похорону ми з ним зійшлися.

Володимиру і Марії  виділили під музей маленьку кімнату в старому будинку в центрі міста. Але нещодавно приміщення забрали. Кажуть, його хтось викупив.

1940, 15 березня — Марія Онищук народилася в с. Каленна Сквирського р-ну Київської обл.
1943 — померла мати, батько не повернувся із фронту
з 1946 — 9 років жила у Стрийському дитбудинку на Львівщині
1955 — вступила до сільгосптехнікуму в Сквирі на Київщині
1962 — у Діброві побралася з Володимиром Кириленком; через рік народила сина Сергія; за два розлучилися
1984 — закінчила Київський педінститут, викладала у школі історію; зійшлася з Георгієм Деркачем
2002, 8 червня — помер чоловік Георгій Деркач
2003 — познайомилася з підполковником медицини Володимиром Семенцем; відкрили в Черкасах музей чорнобильців

Зараз ви читаєте новину «Чоловік Марії Онищук помер від раку». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода