"Был у госпожи Качуровой. Классная баба"

 

Киянин Сергій Сурнін, 29 років, збирає старовинні листівки.  В його колекції багато еротичних поштових карток.

— Спочатку захоплювався фотографією, — відкинувшись на  спинку крісла у своєму кабінеті розповідає Сергій. Він працює у видавництві "Елітна книга". — А тоді перейшов на листівки. Я — серйозний колекціонер, маю дилерів. Можу це собі дозволити.

Цікавлюся, чи велику колекцію він зібрав. Сурнін витримує паузу.

— Листівки могли б поміститися на величезному трапезному столі. Колись такі стояли в замках, — уточнює.

Цін він не називає.

— Святе правило колекціонерів, — обережно зауважує. — Бо часи тепер неспокійні.

Зазначає, що в ХІХ столітті 20 еротичних листівок коштували як угодована корова. Розмітали їх миттєво.

Дістає кілька альбомів з еротичними сюжетами.

— Погляньте — хитра кавказька пика, а внизу підпис: "Потрібні хлопчики від 9 до 12 років". Або таке: "Приймаються дівчатка для навчання від 13 років" — і зображений слинявий стариган.

Колекціонер перегортає сторінку.

Після жовтневої революції листівка стала прісною

— А оцю потрібно дивитися через червоні окуляри. Так наче звичайна картинка: чоловік тримає на руках жінку в червоній сукні. А якщо одягти окуляри, червоний колір нейтралізується, і виходить порнографічний сюжет.

Дістає листівку з відвертою любовною сценою.

— Я її не реставрував, — каже Сергій. Дає прочитати напис на звороті: "Скажи, де ти, курва, ховаєш 10 000 р.". Або ось ця:  "Дорогой Петичка, поздравляю с праздником! Крепко целую. Желаю всего. Твой?". Так листувалися гомосексуалісти ХІХ століття.

Сховавши картку, додає:

— Не уявляю, щоб сьогодні якась подія стала сюжетом для звичайної листівки. З"явилися листівки наприкінці 90-х років позаминулого століття. У первісному вигляді проіснували близько 20 років. Після жовтневої революції листівка стала прісною, сумною й негарною. Тому датовані пізніше 1917 року мене не цікавлять. Я збираю старі експонати.

Запитую, чи дарують друзі листівки. Сурнін сміється.

— Гарні непросто знайти й недешево купити. Та й не вгадаєш: або не підходить, або я вже таку маю. Хіба що ця, — показує привітання на нічному горщикові: "Шлю привет. Желаю здоровья". — Мені друзі її подарували.

Згадує виставку листівок у столичному Музеї однієї вулиці. Вона відбулася напередодні Нового року.

— Прийшли віце-прем"єр Дмитро Табачник, міністр культури Юрій Богуцький. Був брат президента Петро Ющенко — він колекціонує листівки з українськими сюжетами.

Сміючись, згадує про одну з новорічних поштових карток, текст якої повідомляв наступне: "Дорогой Жоржик! Был у госпожи Качуровой. Классная баба".

Окрім колекціонування, Сергій Сурнін ще працює у видавництві "Елітна книга".

— Видаємо дорогі книжки, — каже. — Середній тираж — 50 примірників. Прикрашаємо їх дорогоцінним камінням, золотом, сріблом. Ці книги замовляють дуже заможні люди.

1977, 29 серпня — Сергій Сурнін народився у Києві в сім"ї інженерів
1994 — вступив на юридичний факультет приватного університету
1998 — почав колекціонувати листівки
1999 — вступив до аспірантури Української академії зовнішньої торгівлі
із 2003-го — працює в видавництві "Елітна книга"
Одружений, має синів Микиту, 11 років, і Сергія, 2 роки

×