14-річний Борис Чубін з Одеси розробив навігатор для незрячих людей. Прилад допомагає орієнтуватися в просторі. Школяр став переможцем всеукраїнського конкурсу "Інноваційний проект-2013".
Борис навчається в 9-му класі Приморського ліцею. Навігатор робив рік.
— Якось один дідусь із паличкою і в чорних окулярах попросив перевести його через вулицю, — розповідає учень. — Коли переводив, він сказав: "У нас сліпа людина приречена постійно сидіти вдома. Надвір сама не вийде, бо попаде під машину або покалічиться". Його слова не давали спокою, і я вирішив придумати навігатор. Шукав книжки в інтернеті та бібліотеках. Але, щоб зрозуміти психологію незрячого, треба самому спробувати так пожити. У квартирі пересувався із зав'язаними очима. Кілька разів так виходив на вулицю. У приміщенні приблизно знаєш обстановку. А надворі страшно. Навіть припустити не можеш, звідки чекати небезпеки. Брав із собою друзів.
Навігатор має вигляд годинника зі вбудованим комп'ютером. Програмує маршрут за допомогою голосу.
— Якщо людині стане зле, пристрій зреагує на голосовий сигнал і викличе "швидку". Просив батьків, щоб допомогли випустити першу партію, та мама сказала: почнемо допомагати, коли в тебе повірять інші. Я подався на конкурс і виграв грант на реалізацію проекту.
У продаж навігатори для незрячих надійдуть за рік.
— Знайшов компанію в Києві, що готова їх випускати, — продовжує Борис. — Один навігатор коштуватиме близько 100 доларів. Не всі зможуть викласти таку суму. Але їх можуть купувати соціальні служби й передаватимуть людям із вадами зору. Для мене гроші — не головне. Але не можу з цього зробити благодійну справу, бо тоді стану банкрутом.
3-річним заговорив англійською
Конструюванням Борис Чубін захоплюється з 5 років.
— Навігатор — мій перший глобальний проект, — каже школяр. — Якщо до повноліття матиму не менше десятка успішних винаходів, відкрию власну компанію. Якщо ні — стану адвокатом.
Право вивчаю на онлайн-курсах Єльського університету. Лекції читають англійською. Її знаю досконало. Вивчав із 2 років, у 3 почав розмовляти. У 4-му класі знав англійську на рівні студентів п'ятого курсу. Вирішив пригальмувати і взявся за німецьку. За два роки вивчив її бездоганно. Якось був із батьками у Франкфурті-на-Майні. Німці запитували: "У вас специфічний акцент. Ви часом не із Західної Німеччини?"
2011-го Борис почав учити китайську.
— Спочатку займався з репетитором, а позаторік почав вивчати її в Одеському відділенні інституту Конфуція. Багато людей бояться за неї братися, думають, що складна. Насправді китайська легка, бо логічна. Восени в місті Харбін двічі складав із неї тест. Першого разу мав 95 відсотків правильних відповідей, другого — 99.
Однокласники мені заздрять, з'являються перші стадії ненависті. Інколи роблять капості, у яких зізнатися бояться. Та я не беру це до уваги. Мої цілі набагато глобальніші, ніж їхні.
2 
35413
Коментарі