— На місці немає коли сидіти. Дні розписані по хвилинах, — каже киянка 84-річна Галина Горяна. У 60 уперше взяла в руки тенісну ракетку. Чотири роки тому представляла Україну на міжнародних змаганнях для літніх тенісистів.
Галина Горяна відчиняє двері своєї квартири на Русанівській набережній. Має світле коротке волосся. Струнка й підтягнута.
— Дотримуюся овочевої дієти, — говорить. — Інколи їм гречку і житній хліб. М'ясо на моєму столі буває раз на тиждень.
Запрошує у вітальню. На шафі стоять кубки за участь у тенісних турнірах, на стіні висять грамоти.
— На 60-річчя домовилася з друзями зустрітися в Гідропарку, — розповідає Галина Олександрівна. — Прийшла, а вони в теніс грають. І мені захотілося. Бігала, стрибала, вимахувала ракеткою, але по м'ячу влучити не могла. Всі посміялися. Та теніс мене захопив. Кортіло навчитися. Щоб поставити удар, найняла тренера. З кожним разом виходило все краще. Згодом почала брати участь у змаганнях. Якось грала з однією одеситкою, молодшою на 20 років. Вона програла. Після змагання підійшла, обняла мене й подякувала: "Мені всі кажуть, що я стара, пора з тенісом зав'язувати. Але після зустрічі з вами я цього ніколи не зроблю".
2013-го Галина Олександрівна взяла участь у міжнародних змаганнях. Їздила в Туреччину.
— Грала з американкою. Розговорилися. Жінка зізналася, що тенісом займається з 6 років. Коли сказала їй, що вперше взяла в руки ракетку у 60, не повірила. Кілька разів перепитувала — думала, я неправильно вимовила цифру. Врешті попросила написати на папері. Після цього схопилася за голову.
У теніс Галина Горяна грає тричі на тиждень.
— Кожен день починаю з перегляду соціальних мереж. Потім роблю зарядку і йду на тренування. Вивчаю англійську мову, люблю відвідувати театр. От тільки прибирати мені не подобається. Не хочеться даремно витрачати свій час.
Зламала три ребра і пошкодила хребет
Галина Горяна — біолог за освітою. Має ступінь кандидата наук. До 39 років займалася гірськолижним спортом.
— У молодості до мене залицявся тренер із гірських лиж, — розповідає. — Привів на гірку й переді мною спустився, щоб покрасуватися. Я теж спустилася. Він сказав, що я — талант. За кілька місяців виграла першість України. А потім почала виступати за збірну. Коли мені було 39, поїхала кататися у Славське. Там були канави й на них колоди клали, щоб проїхати можна було. Перекрита колодами відстань мала бути широка. Але робітники полінувалися — зробили завузьку. Був туман. Пролетіла повз перекриття і влетіла в канаву. Отримала струс мозку, зламала три ребра й пошкодила хребет. Рік лежала в корсеті. Лікарі казали: "Йде прогресуюче знерухомлення. Ходити ви не зможете". Думала звести рахунки із життям. Та почала собою займатися. За півтора року стала на ноги.
7 
35413
Коментарі