"Майже 10 років тому видала дочку заміж за чоловіка, який випиває, — пише Ольга з Полтавської області. — Донька Іра бореться за сім'ю, як може. Але сили от-от забракне. Ми з нею часто радимося. Але більше не можу її просити, щоб ще трохи потерпіла. Усьому є межа. Хочу для неї кращої долі".
Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник. Запалює три свічки. Кладе долоню на фото Ірини. Вона кароока, русява.
— Наступного року донька розірве шлюб із чоловіком. Йому забракне сили волі, аби позбутися алкозалежності. Ірина не буде довго сама. На роботі познайомиться з чоловіком, який зробить її щасливою. За два роки може стати матір'ю. Не варто переривати вагітність.
"Три роки тому почалися непорозуміння у сім'ї, результатом яких стало розлучення, — розповідає в листі тернополянка Марія, 38 років. — Із того часу стосунки з чоловіками не складаються. Чи зустріну долю, і що чекає на моїх дітей?"
— Не варто шкодувати, що розлучилися. Ви доклали максимум зусиль, аби змінити все на краще. Якби чоловік також старався, сім'ю можна було б зберегти. Не зачиняйтеся в чотирьох стінах. Припиніть думати, що тепер зобов'язані жити лише проблемами дітей. Перш за все їм потрібна щаслива мати. Приваблюєте чоловіка, який кілька місяців добивається вашої уваги. Давно час почати нові стосунки. Перестаньте жити минулим.
"Онуку Олегу 33 роки, його дружині Ірині — 30, — пише 77-річна Лідія Іванівна з Полтавщини. — У шлюбі три роки. Хочуть діток, але Ірина ніяк не може завагітніти. Зверталися до медиків. Сказали, що все в нормі, проблем немає. Чи не варто їм задуматися над усиновленням? Боїмося, що внукам можуть відмовити, бо мешкають у гуртожитку".
Біоенергетик сканує долонею весільне фото. Ірина в білій сукні з декольте, тримає букет рожевих троянд. Олег у синьому костюмі з білою бутоньєркою на піджаку.
— На поповнення молодятам слід чекати наступного року. Не підганяйте їх з усиновленням. Обоє ще не готові замінити батьків сиротам. Але після народження власної дитини можуть зважитися на серйозний крок. Онука взимку чекає підвищення на роботі. Заробітки дозволять покращити житлові умови.
"У нашій сім'ї було шестеро дітей, — пише Анастасія Павлівна із Житомирщини. — Усі дівчата. Мати не могла натішитися, що в неї стільки доньок. Ми постійно дружили та підтримували одна одну. Але з 2010-го в нашій родині почалися проблеми. Батьки розлучилися після золотого весілля. Тато пішов від мами через 50 років спільного сімейного життя. У 72 роки став жити із сусідкою, яка йому в доньки годиться. Вона оженила його на собі. 2013-го батька не стало. Позаторік померла мати. Відтоді в нашій родині триває війна за хату й землю. Спадок розділити мирним шляхом не вдалося. Тривають суди. Я наймолодша з сестер. Хотіла відмовитися від спадку на користь старшої, яка жила з батьками й до останнього доглядала лежачу маму. Але Тетяна почала поводитися непорядно та поливати брудом інших сестер".
Біоенергетик сканує долонею чорно-біле фото родини. На знімку батьки, доньки і зяті.
— Війна за хату може затягнутися до 2020 року. Але якщо одна з доньок викупить будинок, конфлікт вичерпає себе. Виручені гроші решта спадкоємців розділять між собою. Марно шукати винних у тому, що батьки розлучилися через 50 років у шлюбі. Це їхній вибір. Не слід звинувачувати в цьому сусідку, яка спокусила батька. Дайте їй спокій. На відміну від решти, вона не претендує на спадок.
"Я 40 років працюю вчителькою у школі, — розповідає в листі Валентина Михайлівна з Полтавщини. — Маю слабке здоров'я. 2009-го мені видалили доброякісну пухлину на хребті. Незважаючи на постійні болі, я продовжувала працювати. Знову болять ноги. Особливо права, у гомілковостопному суглобі. Нейрохірурги не впевнені в тому, що на ноги впливає кіста, яка утворилася на місці видаленої пухлини. Операцію робити не радять. Мовляв, зовсім ходити перестану. Можливо, на мені якась порча? До того лікувалася два роки і ніхто не бачив, що в мене на хребті пухлина. Оперували, коли стала майже не ходяча".
Надсилає своє фото. Висока темноволоса жінка стоїть біля картини з лебедями.
— Не час опускати руки. Варто звернутися до інших спеціалістів і вислухати, який діагноз поставлять вони. Зібрати кошти, яких бракує на операцію, допоможуть учні та колеги. Порчі на вас не бачу. Ви з роду довгожителів. Справитеся з усіма труднощами.
4 
35413
Коментарі