— Люди у всьому світі переходять на лікування травами. Відмовляються від антибіотиків. Адже рослини при правильному застосуванні не шкодять печінці так, як хімія, — говорить лікар-натуропат 63-річна Олена Світко з Києва. Кількадесят років навчалась у народних цілителів. Разом із компанією-виробником розробила рецепт напою "Бальзам Мольфара" трьох видів, що відрізняються міцністю та складом.
— Уперше побачила останнього українського мольфара Михайла Нечая 20 років тому, коли він приїжджав до Києва, — каже Олена Віталіївна. Розмовляємо в одному з київських ресторанів закарпатської кухні. — Нечай жив у гарному місці біля річки Черемош. У нього я навчалася замовлянь. Він допомагав жінкам, які не могли вийти заміж. Діставав великий білий камінь. Жінка ставала на нього. Читав біля неї молитви. Тоді знаходила пару. Я й зараз користуюсь його молитвами. Також передав багато знань про трави.
У "Бальзамі Мольфара" розробники поєднали понад десяток карпатських трав, коренів і спецій.
— Наприклад, "Бальзам Мольфара Імбирний" має 20 градусів міцності. В його основі — імбир. Він знімає синдром хронічної втоми. Покращує працездатність, відновлює кровообіг у кінцівках. Особливо корисний для чоловіків, — продовжує цілителька. — Легкий трав'яний настій можна вживати як аперитив. Головне — доза. Взагалі раджу імбир вживати студентам, бо харчуються погано — бутерброди, сосиски.
35-градусний "Бальзам Мольфара" має добре виражений смак солодки.
— Цю рослину я сама вирощую вдома, — додає Олена Віталіївна. — Вона знімає запальні процеси. Перетираю корінь у порошок. З'їдаю за раз чайну ложку. Запиваю водою чи настоянкою. Солодка покращує роботу щитоподібної залози і травної системи.
До напою додали український трав'яний антидепресант — звіробій. Його використовують при лікуванні мігреней, головних болів. Ефективний при лікуванні лунатизму, занепокоєння, порушення мовлення.
Олена Світко підносить чарку з "Бальзамом Мольфара", щоб понюхати. Відчувається чіткий аромат спеції анісу. Римляни використовували анісові коржики для поліпшення травлення під час бенкетів. Такі допомагали уникнути здуття живота, сприяли перетравленню жирної їжі. Також аніс робить сон міцним і глибоким. Мішечки зі спецією підвішували над ліжком.
На кожній пляшці бальзаму є дерев'яна "монета" з випаленим візерунком.
— Це — мольфа або оберіг, який я зарядила на удачу. Кожен карпатський знахар робив такі, — пояснює Олена Світко. — До Михайла Нечая приходили люди, які жалілись на життєві невдачі. Як кажуть, у селі завжди є дві бабки — одна робить, друга відробляє. От Нечай виправляв біду. Він був мосажником, тобто працював із металом. Спочатку брав воду в склянці, над нею нагрівав цвях, читав молитви. Потім вмокав метал у воду. Цю воду людина мала пити, вмиватись нею. Рідина була ніби захистом.
Нечай і мені подарував мольфу — срібну пластину з молитвою. Оберіг, який сама зробила, — моток кольорових вовняних ниток, переплетених у косичку. Завжди ношу його в косметичці. Рекомендую і вам так робити з мольфою, що продається разом із бальзамом, — для захисту.
4 
35413
Коментарі