— Жене поставил ультиматум: я или кот. Она выбрала нашего мейн-куна Джорджа, — каже столичний перекладач 37-річний Юрій Давиденко. Півроку тому розлучився з дружиною Ольгою.
Із Юрієм Давиденком зустрічаємося у ботанічному саду в центрі столиці. Чоловік штурхає ногою пса, який пробігає алеєю.
— Не можу терпіти тварин, — каже Юрій. — У мене алергія. Якщо поруч є кіт або собака, починають сльозитися очі, тече з носа.
Протирає лавочку серветкою. У ніс закапує краплі.
— Оля біля метро Університет торгувала морозивом. Кілька разів купував у неї ласощі. Почали зустрічатися, — продовжує. — За рік захворіла моя мати. Оля залишилася біля неї. Готувала перетерті супи, робила масажі. Тоді мама сказала: "Вона буде ідеальною жінкою". Майбутня дружина здавалася мені ангелом — добра, покладлива, весела. Оля мріяла про білу сукню й вінчання. Зробив усе, як хотіла.
Після одруження Ольга звільнилася.
— Аби дружина не сумувала, вирішили завести кота, — говорить Юрій. — Вона хотіла мейн-куна. Купив кошеня за 1,5 тисячі доларів. Воно було мале, але виглядало, як дорослий кіт. Мене це одразу насторожило. Та коли побачив, як дружина тішиться ним, махнув рукою. Проблеми в сімейному житті почалися за півроку. Котяра жер, як мужик. Спочатку купували корм, згодом перейшли на звичайні продукти. Жінка давала йому домашній сир, молоко, відварену курятину, яєчні жовтки. Перетирала для нього моркву, яблука й сухофрукти. Інколи для мене в холодильнику не було нічого. Але для кота там лежала половина курки. Коли відривав собі шматок, Оля влаштовувала скандал: "Ти мало заробляєш. Навіть на їжу не вистачає". Крім основної роботи, почав давати приватні уроки англійської та німецької.
Дружина постійно купувала котові іграшки, шампуні, вітаміни. Коли Джордж почав линяти, шерсть була скрізь — у кружках, цукорниці, в постелі. Найгірше було те, що кіт прив'язався до дружини й ревнував її до мене. Як тільки лягали в ліжко, він умощувався між нами. Міг вкусити мене за руку чи ногу. Щоб зайнятися сексом, мусив приспати котяру. У власній квартирі почувався квартирантом.
Якось уночі прокинувся від того, що не можу дихати. Ніби вдихав ротом і носом повітря, але в легені воно не доходило. Коли вибіг надвір, усе минуло. Тільки повернувся у квартиру — знову задуха. Лікар сказав: "У вас алергія. Поруч із котом ви не одужаєте". Хотіли продати Джорджа. Та Оля залупила за нього ціну — 2 тисячі доларів. За місяць ніхто не подзвонив. Відвезли кота в село до її батьків. Оля поїхала слідом за ним. Я подав на розлучення. Оформили все швидко. Суддя сміялася, коли дізналася, що розходимося через кота. Майно поділили. Двокімнатну квартиру на Нивках продали. Тепер живу в тісній однокімнатній.
Із Ольгою Давиденко спілкуємося телефоном.
— Мій кіт заробляє більше за чоловіка, — каже вона. — Бере участь у виставках по всьому світу. За перемогу платять від 200 до 500 євро. Доглядати за ним дорого. Щоб утримувати кота, працюю з дому. Пишу статті на теми по догляду за тваринами.
2 
35413
Коментарі