34-річний Олександр Труцюк із донбаського міста Шахтарськ 12 років працює на шахті. Каже, що двічі його життя рятував Шубін — дух підземелля. Просить не писати, де його робота.

— 2001-го я з трьома товаришами загубився в шахті. Через обвал нас відрізало від ліфта та інших працівників. Думав, що це останні години життя. У всіх ліхтарі вийшли з ладу. Сидимо в темряві. Я почав читати "Отче наш", товариш розплакався, що більше не побачить ні дітей, ні дружини. Раптом у тунелі з'явився світлячок. Думав, що марю, але вогник побачили всі четверо. Лізли за ним навколішки, бо прохід засипало. Той маячок вивів нас до старого входу в шахту, а сам зник. Потім батько розповів мені, що то був Шубін.

Дух шахт Шубін являється людям в образі згорбленого старого чоловіка у дірявій шубі, одягненій навиворіт.

— Шахтарі розповідають, що той, хто побачить Шубіна, навряд залишиться живим. Я його не бачив, тільки вогник від його каски. Шубін — не просто міфічний герой. Це душа загиблого шахтаря, який наприкінці ХІХ століття працював на одній із шахт у Донбасі. Він мав дар передбачувати обвали й викиди метану. Тому перед кожною зміною спускався в шахту і, якщо відчував щось недобре, попереджав про небезпеку. Тільки себе не вберіг — загинув під час одного з обвалів. Його ім'ям шахтарі назвали дух, який бродить підземеллями.

2008-го на шахті вдруге стався обвал. Привалило мене і товариша. Він загинув, а мене чудом дістали з-під обвалів через два дні. Пам'ятаю свої видіння. Я увесь цей час ходив по хмарах. Усі люди навколо мене провалювалися, а мене хмари витримали, бо за руку вів маленький чоловічок із бородою до колін. Рятувальники дістали мене з-під плити. Нею будь-кого могло завалити, а на мені навіть подряпин не залишилося. Певно, Шубін удруге врятував.

Дух називають шахтарським домовиком.

— Коли хлопцям розказав свої видіння, вони сміялися з мене. Вважали, що я випив і домовик мені привидівся. Але через дві зміни ми спустилися в шахту, й один із хлопців, який сміявся найбільше, застряв у ліфті. Кабіна почала дрижати, нізвідки лунало специфічне шипіння. Чоловік зблід і почав молитися. Чудом піднявся на-гора.

Столичний біоенергетик 44-річний Мирослав Олійник вивчає особливості поведінки домовиків.

— Шубіни бувають добрими або злими залежно від того, з якою людиною зустрічаються. Коли цей привид мстивий і лютує, у шахтах трапляються аварії. Існує легенда, як колись в одне донбаське селище у пошуках кращої долі забрів заробітчанин. Він завітав до корчми, де звернувся до відвідувачів із проханням допомогти влаштуватися на роботу. П'яні шахтарі вирішили перевірити новачка на сміливість. Змусили спуститися в шахту, запалити смолоскип і пройти кілька метрів штреком. Прибулець навіть не здогадувався про справжню мету цього випробування. Шахтарі хотіли з'ясувати, чи є у копальні метан. Якщо газ є, то вибухне. Чоловіка одягли в шубу, щоби захистити від опіків. Заробітчанин зробив усе, що йому звеліли, і згорів під час вибуху. За загиблим ніхто не відправляв панахиди, щоб упокоїти його душу. З того часу вона тиняється підземними ходами і мститься шахтарям за завдану кривду. Більшість аварій відбуваються на світанку. Тоді кажуть, що Шубін прокинувся і встав не з тієї ноги. Шахту, де часто відбуваються аварії, треба освятити. Раз на місяць там бажано проводити молебні.

×