Четвер, 25 листопада 2010 13:58

За 10 днів у Філіпінах бачив лише три світлофори

Харків'янин Ярослав з американським колегою 10 днів наймали філіппінських студентів для сезонних робіт у готелях США

Уже в літаку під час заповнення еміграційної картки до мене звернувся філіппінець. Виявилося, він знає багатьох українців, не раз бував у Одесі. Працює на вантажних кораблях. Наші з філіппінцями та болгарами - найпоширеніша робоча сила на таких  суднах.

Столиця Маніла багато в чому нагадує українську, але водночас американізована. У центрі - суперсучасні хмарочоси - сконцентрований весь бізнес тамтешніх багатіїв. Райони, де вони живуть, відгороджені колючим дротом. Суперофіси й у транснаціональних корпорацій - Dell, IBM.

Філіппінці перейняли католицизм від іспанців, які хазяйнували в цій країні століттями. Презервативами не користуються. Мають у сім'ях по п'ятеро - шестеро дітей, часто буває, що не можуть їх прогодувати. На кожному з перехресть зграйки дітлахів-жебраків. Особливо активними вони стають, коли бачать гарно вдягненого іноземця в дорогому авто.

Місцеві обожнюють європейців. А особливо іспанського типу - темноволосих, білошкірих. Дівчата липнуть до таких одразу. Імена теж переважно піренейського походження. Хоча мене постійно супроводжував філіппінець на ім'я Раян. На виборах більшість кандидатів - білі.

Доки я купався в басейні, роздягався та засмагав, Раян сидів у затінку. На запитання, чому ховається від сонця, відповів: "Не хочу зробитися темним, як фермер".

Кожен третій - безробітний. У Манілі, якщо маєш зарплату 100 - 150 доларів, вважай пофартило. Люди готові працювати безкоштовно, аби набути досвіду. Потрібно давати хабара, якщо хочеш пройти стажування в готелі. Отримуєш практику за "дякую". Більшість мріють про США чи Об'єднані Арабські Емірати. У сфері обслуговування філіппінці бездоганні. Не мають жодних проблем з англійською - вчать її змалку.

В аеропорту мною зацікавився поліцейський. Розпитав звідки, навіщо прилетів. Після   невпевненої відповіді: "З Європи", пожвавився: "О, так у вас там євро ходять? Ану покажи". Мабуть, хотів забрати, але не наважився.

Із колегою замовили з попередньою оплатою таксі з аеропорту до готелю. Тут з'являється якийсь водій, хапає валізи, запрошує в машину. Називає "свій" готель, куди хоче відвезти. Розуміємо, що нам із ним не по дорозі. Ледве відчепилися. Потрібне авто знайшли з допомогою поліції.

Колишні військові джипи працюють як маршрутки. Пасажирам дозволяють курити

Та цікавіше пересуватися на так званих джипніс, таких собі "маршрутках". Це колишні військові джипи. Декілька тисяч їх тут залишили американці після Другої світової війни. Ці авто й досі справно їздять. Скла в них немає, тільки металічні рами. Розмальовані яскравими фарбами. Пасажирам дозволяють курити.

За весь час перебування в бачив лише три світлофори. На перехресті поступається той, хто першим злякався. Любов до автомобілів у філіппінців подібна до нашої: що більша машина, то статусніша.

Усюди повно охоронців, бо дуже бояться терактів. Тут діють і маоїсти, й ісламські сепаратисти.

Філліпінці - одні з найбільш прислужливих. За тобою бігають по четверо. Намагаються догодити у всьому: біжать відчиняти двері, викликати ліфт, перепитують чи всім задоволений. Сервіс на найвищому рівні. Ніч у 5-зірковому готелі в центрі Маніли обійшлася у 200 доларів. Снідав за 5-6 доларів, кава - 3 долари. Пачка сушених фруктів у супермаркеті коштує 50 центів. У фастфудах можна пообідати за 1,5 долара.

Квартиру в центрі столиці, в шикарних нових хмарочосах можна купити за 30 тисяч доларів.

У портових містах борделі працюють під вивісками стрип-клубів. Заходиш, і дівчата одразу кидаються на тебе. Послуги трьох на всю ніч коштують від 100 доларів.

У ресторанах переважають китайські, японські та американські страви. Дуже популярна закуска - курячі яйця, з досить розвиненим ембріоном. Зверху знімають шкаралупу, і залпом закидають собі це до рота. Не ризикнув це скуштувати.

Філіппінці майже не вживають алкоголю, а надто - міцного. Після двох келихів пива їм уже весело. У барах сидять переважно іноземці. Як розслабляються місцеві? Сексом, напевно.

Зараз ви читаєте новину «За 10 днів у Філіпінах бачив лише три світлофори». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода