Усі вважають Львів кавовою столицею України. Але це місце вже давно посів Київ

Каву слід подавати в підігрітій до 40 градусів чашці

Першими почали вживати каву в Ефіопії. Мололи зерна, змішували з тваринним товщем. Ліпили невеликі кульки. Жир давав енергію, а кава бадьорила. З листя кавового дерева заварювали чай. А з соку плодів робили напій, подібний до вина.

У Європу кава потрапила у XVI столітті. Перші кав'ярні з'явилися в Італії та Франції. За її допомогою боролися зі сном, вважали ліками від подагри й цинги. Зерна смажили, розтирали в порошок і заливали окропом. Кава була гірка, пити її важко. Лимон почали додавати раніше за цукор, щоб збалансувати смак.

Молоко робить каву солодкою без цукру. Його температура має бути не вище 60 градусів. Якщо перегріти, лактоза зруйнується – і зникне природна солодкість молока. Вдома пінку можна отримати за допомогою френч-пресу. Нагріте молоко накачують упродовж 1–2 хв. Пінка буде глянцева.

 

Раніше у кав'ярнях візерунки на капучино робили зубочистками. Зараз це вважають моветоном. Малюнки виливають молоком.

Каву вирощують у понад 40 країнах. Найбільше – у Бразилії. Щороку збирають більш як 1,5 мільйона тонн.

У світі налічують майже 200 видів кавових дерев і кущів. Найпопулярніші – арабіка й робуста. Перша – дерево, друга – кущ. Арабіка має неймовірний смак, аромат і легку кислинку, але – мало кофеїну. У робусті його вдвічі більше, однак пити її саму неможливо, це – дьоготь. Зерна робусти – круглі, арабіки – овальні.

Зелене кавове зерно зберігають у вакуумній упаковці не довше двох років. Що свіжіша кава, то смачніша.

Є два способи обробки кави. Під час сухого – зерна розсипають на долівку й сушать на сонці. Після цього оброб­ляють. Вологий спосіб передбачає миття ягід у великій кількості води. Далі знімають оболонку та ферментують. Цей спосіб вважають чистішим. Та його використовують рідше. У Бразилії, Колумбії, В'єтнамі, Індії, Венесуелі вода коштує дорого, а в усіх країнах Африки є дефіцитом.

У мішках із зеленою кавою може бути що завгодно. Одного разу знайшли там старий телефон.

Каскару, висушену оболонку кавових зерен, вважають кавою для бідних. Її заварюють як чай, але довше – впродовж 7 хвилин. На смак нагадує відвар шипшини. Можуть відчуватися аромат квітів, нотки меду, винограду, чорносливу чи сушеної груші. Напій містить незначну кількість кофеїну. Має тонізуючу дію. Кілограм каскари коштує майже тисячу гривень.

Щомісяця з'являються десятки способів заварювання кави. Колеги жартують: "Ти ще не був на кавовій виставці у Китаї. Заходиш – і стає страшно. Навіть у величезній кав'ярні неможливо розмістити всі їхні винаходи".

Для приготування у джезві кава має бути змелена у пил – якщо покласти дрібку на руку, вона повинна легко втиратися у шкіру. 10 грамів кави заливають 40 мілілітрами холодної води. Ретельно перемішують і ставлять на слабкий вогонь. Коли починає підніматися пінка, перемішують ще раз. Тільки пінка досягне свого піку, каву знімають. У чашці має постояти ще 3 хвилини, щоб крупинки осіли на дно.

Перша еспресо-машина з'явилася у Франції 1843-го. Її придумав Едвард Лойзель. За кілька років представив на паризькій виставці. Машина викликала фурор, бо варила майже дві тисячі чашок кави за годину. Але була занадто громіздка й перепалювала каву. Її вдосконалили італійці. 1901 року Луїджі Баццера з Мілана отримав патент на кавову машину.

Каву слід подавати в підігрітій до 40 градусів чашці – така температура посуду має бути для всіх гарячих напоїв. У ресторанах до кави пропонують склянку води. Її п'ють, щоб очистити смакові рецептори перед споживанням напою.

На міжнародних чемпіонатах із приготування кави деякі учасники додають у напій часник і перець. Не варто так робити, бо ці інгредієнти забивають смак і аромат. Можна додати корицю, імбир, кардамон, мускатний горіх або гвоздику. Аромати цих спецій не вступають у дисонанс із кавовим.

Кава діє на організм упродовж 2 годин. Люди накручують себе, коли кажуть: "Випив о восьмій вечора чашку кави і до ранку не міг заснути".

100 грамів кави "Копі Лувак" коштують майже тисячу гривень. Її імпортують з Індонезії, Індії та Філіппін. Там живуть м'ясоїдні тварини мусанги, які полюбляють ласувати кавовими плодами. Обирають найкращі ягоди. Їхній організм перетравлює лише м'яку оболонку, зерна залишаються цілими. Їх вибирають із посліду, миють, сушать та обсмажують. Після того як попит на цю каву виріс, тварин стали закривати в клітках і годувати лише кавовими ягодами.

Нещодавно на ринку з'явилася кава "Чорний бивень". Кілограм коштує понад тисячу доларів. Позиціонують як каву, що пройшла через шлунково-кишковий тракт слона. Зараз вона популярна – всі хочуть покуштувати нове.

500–600 гривень коштує кілограм непоганої кави в зернах. Краще купувати її у кав'ярнях. Там, на відміну від магазинів, клієнтів не обманюють. Бо зацікавлені, щоб ті повернулися.

5 фунтів (близько 200 грн. – Країна) коштує чашка прозорої кави. Торік її придумали словацькі вчені. Вона не лишає слідів на зубах та одязі. Спосіб приготування не розкривають. Будь-яку рідину можна освітлити за допомогою агар-агару: перемішують, нагрівають до високої температури і швидко заморожують. Але словаки переконують, що знайшли інший спосіб.

Усі вважають Львів кавовою столицею України. Але це місце вже давно посів Київ.

Найгіршу каву куштував в Іспанії. Еспресо приготували за 3 секунди. Офіціантка подала його, посміхаючись. Зробив ковток. Дружина каже: "Не ображай дівчину, вона така хороша". Забрав напій із собою. Викинув у смітник за рогом.

Улітку популярна кава холодного заварювання – Cold Dry. Її настоюють у холодильнику впродовж 6 годин. У кав'ярнях починають готувати о першій ночі.

Зелені зерна кілька разів замочують у гарячій воді, щоб отримати каву без кофеїну. Коли вони розбухають, крізь пори виходить кофеїн. Аби прискорити процес, часто додають хімічні речовини. Замість такої кави краще випити ристрето – там практично немає кофеїну. Протягом перших 15 секунд екстракції кави в ристрето потрапляє все, крім нього. У напої багато ефірних олій, які утворюють яскравий смак та аромат. Удома ристрето не зварити – лише у кавовій машині. Цей напій італійці люблять найбільше. На день випивають 8–10 чашок.

Обсмажують каву в ростері – печі у вигляді барабана, що під час обертання ретельно перемішує зерна. За температури від 170 до 230 градусів. Зерна збільшуються в об'ємі, на їхній поверхні з'являються ефірні олії, й утворюється кафеоль. Вона надає зернам специфічного аромату.

Існує близько 10 ступенів обсмажування кавових зерен. Під час скандинавського зерна змінюють колір на світло-коричневий і мають легкий хлібний аромат. По-американському обсмажують, щоб отримати каву з кислинкою. Найдовше обробляють зерна під час італійського обсмажування. Вони набувають темного відтінку й майже втрачають ефірні олії.

Якщо зерна перетримати в печі, кава буде гірка.

Кавові зерна можна зберігати впродовж кількох тижнів. Мелену каву – 3 хвилини.

Спосіб приготування розчинної кави винайшов швейцарський хімік Макс Морґенталер. За основу взяв технологію виготовлення порошкового чаю, який придумали японці. Напій нікому не сподобався. А господинь, які його готували, вважали лінивими. Розчинна кава здобула популярність під час Другої світової війни. В окопах варити каву не виходило, доводилося пити розчинну.

×