Ексклюзиви
Четвер, 19 листопада 2020 12:45

"Розплющила очі, а наді мною – чотири голови. Від болю й шоку почала реготати"

Коли Марина ТИМОФІЙЧУК востаннє

Фантазувала

Ішов другий місяць карантину, ми з дітьми проводили весь час у квартирі. Одного вечора запропонувала: давайте збирати речі, ніби завтра їдемо в гори. Промовляючи це, не мала плану. Але діти повірили, зібралися. Не складали маршруту, не бронювали готелю. Сіли в машину й подались у Верховину на Івано-Франківщині. Зупинилися в приватному будинку. Провели там кілька днів.

  Марина ТИМОФІЙЧУК, 33 роки, співачка. Народилася 24 серпня 1987-го в Чернівцях. Батько працював інженером, мати – вчителькою музики.рфестивалю бардів. Навчалася в Чернівецькому обласному коледжі мистецтв імені Сидора Воробкевича. Закінчила філологічний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Виступає під псевдонімом Navka. За два тижні до початку Революції гідності випустила пісню ”Доборолися” на слова Ліни Костенко. Після вбивства на Майдані Сергія Нігояна презентувала композицію ”Я не дозволю вбивати мого брата”. За день вона набрала десятки тисяч переглядів. Виступала на фронті. Улітку цьогоріч презентувала проєкт ”Україна в піснях”, до якого увійшли 13 народних композицій, перероблених на сучасний лад. Розлучена. Виховує синів: 10-річного Андрія та 8-річного Максима. Живе в Києві
Марина ТИМОФІЙЧУК, 33 роки, співачка. Народилася 24 серпня 1987-го в Чернівцях. Батько працював інженером, мати – вчителькою музики.рфестивалю бардів. Навчалася в Чернівецькому обласному коледжі мистецтв імені Сидора Воробкевича. Закінчила філологічний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Виступає під псевдонімом Navka. За два тижні до початку Революції гідності випустила пісню ”Доборолися” на слова Ліни Костенко. Після вбивства на Майдані Сергія Нігояна презентувала композицію ”Я не дозволю вбивати мого брата”. За день вона набрала десятки тисяч переглядів. Виступала на фронті. Улітку цьогоріч презентувала проєкт ”Україна в піснях”, до якого увійшли 13 народних композицій, перероблених на сучасний лад. Розлучена. Виховує синів: 10-річного Андрія та 8-річного Максима. Живе в Києві

Відчувала біль

Для фінального кліпу проєкту "Україна в піснях" потрібно було відзняти сцену в басейні. Дублерка стрибнула у воду, щоб оператори правильно розставили камери. Я аж скрикнула: "Тільки не кажіть, що маю зробити так само". Режисер допоміг налаштуватися. Але падіння під час другого дубля здавалося віч­ністю. Досі болить хребет.

Блукала вулицями

Обожнюю подорожі. Особливо, коли хтось місцевий водить нетуристичними вулицями. Торік у португальському місті Фару нам провів екскурсію чернівчанин, який живе там. Показав двір із неймовірним краєвидом.

Каталася на роликах

Подрузі наприкінці 1990-х привезли із США роликові ковзани. Бачила їх лише по телевізору. На роликах вирішила під'їхати до черешні та поїсти ягід. Один посунувся – і я підлетіла в повітрі, як герой фільму "Сам удома". Впала на спину. Відчула, що не можу дихати. Розплющила очі, а наді мною – чотири голови. То були сестри подруги. Від болю й шоку почала реготати. І зараз сміюся під час стресових ситуацій.

Зустрічала світанок

Кліпи для програми "Україна в піснях" починали знімати о шостій ранку. Зустрічала світанки за кермом майже місяць. Іноді ночували в наметах. Обожнюю, коли вранці будить природа. Звісно, це незручно, немає електрики й неможливо повноцінно підготуватися до зйомок. Але енергетично наповнює.

Гуляла під час бурі

У лютому познайомилася через Facebook з українкою, яка живе в Німеччині. Заміжня за німцем, закоханим у нашу країну, чоловік веде блог про неї. Влаштували мені мандрівку. Коли були у Верніґеродському замку, почалася буря. Дороги перекрили, а ми зібралися їхати в сауну з термальними водами. Довелося шукати проїзні дороги. Добиралися довго.

Відстоювала справедливість

Під час Революції гідності була на протестах у Чернівцях. До людей став чіплятися провокатор. Не помітила, як опинилася між двома чоловіками, які починали битися. Страшно не було: хотіла захистити, не усвідомлюючи, що можу потрапити під гарячу руку. Гуртом вивели його з площі.

Порушувала закон

Дотримуюся Правил дорожнього руху. Але перше, що зробила за кермом у Києві півтора року тому, – перетнула дві суцільні на вулиці Великій Васильківській. Їх не було видно на дорозі. Ніч. Дивлюся: машин майже немає. Далеко по зустрічній рухається автівка. Подумала, що це зручний момент для розвороту. Раптом та машина вмикає сирени – поліція. Зупинили. Патрульний питає: "Що робитимемо? Каратимемо?" Погодилася. Штрафу не виписали.

Вживала міцне слівце

Перед зйомкою прокидаюся о третій ночі. Мене одягають кілька годин. І з'ясовується: підготували не ті образи. Відзняли лише руку, в якій тримала вінок. І кажуть: "Усе, переодягайся". І я не стрималася: втратила 3 години! Лаялася нецензурно. Потім було соромно.

Зараз ви читаєте новину «"Розплющила очі, а наді мною – чотири голови. Від болю й шоку почала реготати"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі