"Розплющила очі, а наді мною – чотири голови. Від болю й шоку почала реготати"

Коли Марина ТИМОФІЙЧУК востаннє

Фантазувала

Ішов другий місяць карантину, ми з дітьми проводили весь час у квартирі. Одного вечора запропонувала: давайте збирати речі, ніби завтра їдемо в гори. Промовляючи це, не мала плану. Але діти повірили, зібралися. Не складали маршруту, не бронювали готелю. Сіли в машину й подались у Верховину на Івано-Франківщині. Зупинилися в приватному будинку. Провели там кілька днів.

 

Відчувала біль

Для фінального кліпу проєкту "Україна в піснях" потрібно було відзняти сцену в басейні. Дублерка стрибнула у воду, щоб оператори правильно розставили камери. Я аж скрикнула: "Тільки не кажіть, що маю зробити так само". Режисер допоміг налаштуватися. Але падіння під час другого дубля здавалося віч­ністю. Досі болить хребет.

Блукала вулицями

Обожнюю подорожі. Особливо, коли хтось місцевий водить нетуристичними вулицями. Торік у португальському місті Фару нам провів екскурсію чернівчанин, який живе там. Показав двір із неймовірним краєвидом.

Каталася на роликах

Подрузі наприкінці 1990-х привезли із США роликові ковзани. Бачила їх лише по телевізору. На роликах вирішила під'їхати до черешні та поїсти ягід. Один посунувся – і я підлетіла в повітрі, як герой фільму "Сам удома". Впала на спину. Відчула, що не можу дихати. Розплющила очі, а наді мною – чотири голови. То були сестри подруги. Від болю й шоку почала реготати. І зараз сміюся під час стресових ситуацій.

Зустрічала світанок

Кліпи для програми "Україна в піснях" починали знімати о шостій ранку. Зустрічала світанки за кермом майже місяць. Іноді ночували в наметах. Обожнюю, коли вранці будить природа. Звісно, це незручно, немає електрики й неможливо повноцінно підготуватися до зйомок. Але енергетично наповнює.

Гуляла під час бурі

У лютому познайомилася через Facebook з українкою, яка живе в Німеччині. Заміжня за німцем, закоханим у нашу країну, чоловік веде блог про неї. Влаштували мені мандрівку. Коли були у Верніґеродському замку, почалася буря. Дороги перекрили, а ми зібралися їхати в сауну з термальними водами. Довелося шукати проїзні дороги. Добиралися довго.

Відстоювала справедливість

Під час Революції гідності була на протестах у Чернівцях. До людей став чіплятися провокатор. Не помітила, як опинилася між двома чоловіками, які починали битися. Страшно не було: хотіла захистити, не усвідомлюючи, що можу потрапити під гарячу руку. Гуртом вивели його з площі.

Порушувала закон

Дотримуюся Правил дорожнього руху. Але перше, що зробила за кермом у Києві півтора року тому, – перетнула дві суцільні на вулиці Великій Васильківській. Їх не було видно на дорозі. Ніч. Дивлюся: машин майже немає. Далеко по зустрічній рухається автівка. Подумала, що це зручний момент для розвороту. Раптом та машина вмикає сирени – поліція. Зупинили. Патрульний питає: "Що робитимемо? Каратимемо?" Погодилася. Штрафу не виписали.

Вживала міцне слівце

Перед зйомкою прокидаюся о третій ночі. Мене одягають кілька годин. І з'ясовується: підготували не ті образи. Відзняли лише руку, в якій тримала вінок. І кажуть: "Усе, переодягайся". І я не стрималася: втратила 3 години! Лаялася нецензурно. Потім було соромно.

×