"Іменем короля Фердинанда I підтверджується право на 1,5 гектара землі в селі Чепоноси в Хотинському жудеці", – вказано румунською мовою в судовому рішенні, яке зберігає 46-річна Ірина Лук'янчук, бібліотекарка Кам'янець-Подільського університету. Документ виписаний на ім'я її прадіда Миколи Лук'янчука (1900–1941) 28 вересня 1924-го. Село Чепоноси – тепер Дністровський район Чернівецької області – тоді перебувало у складі Королівства Румунія.
– Родиною ми часто навідувалися на могили діда Прокопа та прабаби Софії, – розповідає Ірина Миколаївна. – А ось про поховання прадіда Миколи не згадували. Був він у іншому, далекому кутку цвинтаря. Я тільки чула, що прадід помер відносно молодим, у 40 років. А про його дружину Софію в селі говорили, що вміла ворожити. Мали дев'ятеро дітей, четверо з них померли малими, ще одна донька – підлітком. Потім хтось проговорився, що Миколи в родині соромилися, бо був безпутний. Прабаба навіть не схотіла, щоб їх поховали поруч.
Усі рідні брати Миколи емігрували в Америку, де змінили свої прізвища на Лукаш – так легше вимовити. Прадід лишився в рідних Чепоносах і всіма способами намагався забезпечити велику родину. Загинув, упавши з коня. Гнав верхи, бо втікав разом із товаришами з грабунку якоїсь установи, ймовірно, банку. Софія лишилася вдовою з донькою Анничкою та трьома синами – Прокопом, Іваном і Михайлом. І злою славою про чоловіка.
Анничка своїх дітей не мала. Жила в батьківській хаті до смерті. Зберігала старі родинні документи – серед них ось це судове рішення щодо ділянки в Чепоносах, купленої її батьком. За 1,5 гектара землі він заплатив якомусь пану Осталакі 1515 леїв і 50 бань – три місячні зарплати вчителя в ті часи.
Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
8 
35413
Коментарі