"Поліцейські збираються у групи, спілкуються, курять. Вони більше порушують карантин"

Кількість статей в Українській Вікіпедії перевалила за мільйон

Через карантин розмову з Олександром Івановим записуємо телефоном. Він гуляє з донькою в парку.

11 травня країна перейшла на адаптивний карантин. Вчасно послаблює обмеження?

– Немає ознак, що епідемія пішла на спад. Кількість хворих зростає, хоч і не надто стрімко. Карантин, звісно, допоміг. Але ми ще не досягли піку.

Знімати обмеження потроху треба, бо економіка не витримає. Та люди вже й самі послабили карантин, багато хто ходить без маски, гуляють у парках.

Можемо вважати, що карантин нас урятував?

– Це найтупіший і найнеприємніший, але найдієвіший засіб. Жорсткий карантин був потрібен на першому етапі, щоб знайти ефективніші способи боротьби з пандемією. В Україні згаяли час. Не перевіряли людей, які поверталися з Євросоюзу. Треба було записати їхні адреси, провести масове обстеження. У нас досі недостатньо тестів. Влада не змогла убезпечити лікарів.

Є багато інших способів, як зменшити поширення хвороби. Вчасно виявляти й ізолювати хворих. В Україні це ще можна робити – в нас не така велика кількість недужих. Південна Корея, Тайвань у такий спосіб уникнули епідемії. Тестуваннями зберегли й економіку, і життя.

Є високотехнологічні способи. США розробили додаток, в якому реєструють інфікованих. Інші люди можуть дізнатися про них і оминати.

 

Чи виправдані штрафи 17 тисяч гривень за порушення?

– Це неадекватна реакція влади. Штрафи за те, що людина виходить у парк, не допоможуть у боротьбі з епідемією. Не раз бачив поліцейських, які збираються у групи, спілкуються, курять, ходять у магазин. Вони більше порушують карантин.

Як вам ведеться в ізоляції?

– Я живу з донькою. Допомагаю їй з онлайн-школою, домашніми завданнями. Лишається мало часу на роботу й відпочинок. Карантин мене виснажив. Дитині теж важко. Їй хочеться спілкуватися з друзями, ходити до школи.

Що хотіли би зробити насамперед після зняття обмежень?

– Поїхати на відпочинок у гори Швейцарії. Тамтешні містечка розташовані в мальовничій місцевості. Природа чиста, в озерах видно дно. Але, думаю, навіть улітку навряд чи буде така можливість. Міжміське й міжнародне сполучення не поновлять ще мінімум пів року.

Недавно поліція побила журналіста біля Кабміну, бо знімав мітинг на газоні. У нас такі кепські справи з демократією?

– Прояви диктатури почалися після виборів до Верховної Ради – коли партія президента отримала більшість у парламенті, а Зеленський – усю повноту влади.

Українці сподівалися, що глава держави проведе реформи.

– Думаю, що такого плану в команди президента ніколи не було. Зеленський прийшов до влади на плечах медіаолігархів. Став їхнім політичним бізнес-проєктом. Із самого початку було зрозуміло: нічого доброго з цього не вийде.

Міністерство охорони здоров'я під час епідемії закупило засоби захисту за завищеними удвічі цінами. Міністр оборони Андрій Таран фактично зриває перехід Збройних сил до стандартів НАТО. Днями стало відомо, що не закуповують ракетного палива до системи "Вільха" – елітного ракетного озброєння. Розформували Офіс реформ при Міністерстві оборони. Спостерігаємо демонтаж обороноздатності.

Електронна петиція за передання Києво-Печерської лаври Православній церкві Україні набрала 25 тисяч голосів. Що з цього може вийти?

– Держава має передати Києво-­Печерську лавру Православній церкві України. Попередня влада не провела розслідувань про діяльність тут Російської церкви. 2014 року у Святогірській лаврі на Донеччині був склад зброї бойовиків, священники РПЦ безпосередньо на полі бою брали участь в агресії Росії проти України.

Російська церква працює на підрив української державності. Коли вся країна пішла на карантин, її керівники закликали людей ходити в церкви, причащатися. Бачимо наслідки: в Києво-Печерській і Почаївській лаврах маса хворих.

Та влада не проявляє зацікавленості цим питанням. Тому Лавра нескоро стане українською.

Торік ухвалили закон про мову. Що змінилося за цей час?

– Закон комплексний, охоплює майже всі сфери життя. Але багато його положень іще не набули чинності. З вересня всі школярі з п'ятого класу повинні навчатися державною мовою. Влада намагається саботувати цей процес і перенести впровадження норми на три роки.

Посаду уповноваженого з питань української мови займала Тетяна Монахова, російськомовна в побуті. Вона не вважає, що українська потребує захисту, думає, треба захищати мови нацменшин. Фактично пів року саботувала закон.

Ви – засновник громадської організації "Переходь на українську". Рідна мова досі в моді чи це була лише післяреволюційна хвиля, яка минула?

– Перелом відбувся у 2014–2015 роках. Після Революції гідності й початку війни на Донбасі багато людей зрозуміли важливість національної ідентичності й почали переходити на українську. Цей процес тривав до минулого року. Тепер сповільнився.

Так само було з переходом українських церков до ПЦУ. До виборів президента це було масово – за місяць сотні громад визначалися на користь української церкви. А потім процес фактично припинився.

Ви куруєте українську Вікіпедію. Як вона розвивається?

– Вона на піку своєї форми. Маємо 3600 активних користувачів, які редагують Вікіпедію хоча б раз на місяць. Це найвищий показник за всі роки її існування. Недавно кількість статей в українській Вікіпедії перевалила за мільйон. Їхня якість зростає. За кілька років відвідуваність інтернет-проєкту зросла майже вдвічі.

Але й зараз українці часто послуговуються російською Вікіпедією. Причин цьому кілька. Сайти-пошуковці налаштовані на мову браузера, а в багатьох користувачів вона російська. На запит Google спочатку видає сайти цією мовою. Люди читають їх, щоб зекономити час. Треба визнати, що російська Вікіпедія більша і краща за якістю. Багато українців створюють контент російською, щоб його прочитали більше людей.

Але є й багато людей, які долучаються до створення україномовного наповнення. На це потрібен час, але іншого шляху немає.

У Facebook ви опублікували пост, що необхідно демонтувати пам'ятник Миколі Ватутіну у столичному Маріїнському парку. Чи можна сподіватися, що влада завершить декомунізацію?

– Facebook видалив цей пост – росіяни поскаржилися. Ватутін – їхній герой, усе життя воював проти України.

Важливі етапи декомунізації завершені, але багато роботи ще попереду. Потрібно говорити також про деколонізацію. Україна має позбутися імперської спадщини. Інакше ніколи не вишкребемося з постколоніального стану. Чому діти у школі половину програмного часу повинні вивчати Пушкіна, Достоєвського й Толстого? Є гігантський пласт світової літератури, але на нього у школі бракує часу.

Ви навчалися у Швейцарії і Нідерландах. Чим відрізняється від нашого тамтешнє життя?

– Українці багато скаржаться, коли щось не виходить. Шукаємо зовнішню причину своїх невдач. У Нідерландах непросто вчитися – багато матеріалу англійською мовою. У нас була інтернаціональна група магістрів. Помітив, що ніхто не нарікає, а я на їхньому тлі нию забагато. Зрозумів, що часто проблема всередині, а не в обставинах. Якщо змінити щось у собі, то і навколо все зміниться.

Українцям треба більше їздити за кордон. За статистикою, 60 відсотків наших співгромадян ніколи не залишали країни. Єдине, що бачили, – Радянський Союз. Тому він досі живе у головах.

×