Ресторан "Стара фортеця" відкрили в Кам'янці-Подільському Хмельницької області 1969 року. Швидко став популярний. Відсвяткувати там весілля, випускний або день народження вважалося престижним. Щоб повечеряти, столики бронювали заздалегідь.
Велика зала була прикрашена мозаїкою з козаком-бандуристом та абрисом Кам'янецького замку. Місця були й на довгому балконі, розташованому над 22-метровим урвищем над річкою Смотрич. Увечері більшу частину балкона займав оркестр. Туалету на початках не облаштували. Відвідувачам доводилося шукати дерев'яну будку метрів за 100 в каньйоні.
Ціни були демократичні. "Крокет по-смотрицькому" коштував 49 коп., а пів літра юшки "Стара фортеця" – 10 коп. Сюди забігали пообідати студенти.
Офіціантами у "Старій фортеці" працювали тільки чоловіки. Подейкували, що їхні кандидатури затверджували в райкомі комсомолу. Перед прийомом відправляли на стажування до київських ресторанів. Першим офіціантом став 25-річний Борис Коровін. До цього не курив і не вживав алкоголю. Та за кілька років роботи помер від пиятики.
Містом ходили легенди, як кам'янецька знаменитість, танцюрист Михайло Сембрат, замовив в оркестру "Циганочку" – і почав її витанцьовувати, скочивши зі сходів другого поверху в зал на першому.
На дерматиновій обкладинці меню "Старої фортеці" початку 1970 років – силует середньовічної вежі. Це Гончарська башта середини XVI ст., розташована по сусідству. А сам ресторан містився в колишній синагозі, зведеній наприкінці ХІХ ст. Будівля одноповерхова з боку старого міста, чотириповерхова зі сторони каньйону. Єдина її прикраса – стилізовані зубці-мерлони на даху, відгомін популярного колись мавританського стилю. З Новопланівського мосту обидві споруди видаються таким собі мінізамком.
Слава ресторану поблякла в перші роки незалежності. На початку ХХІ ст. його модернізували. Та новий дизайн успіху не приніс. Сьогодні колись респектабельний заклад стоїть пусткою.
6 
35413
Коментарі