Ексклюзиви
Четвер, 14 жовтня 2010 13:59

"Коли сниться, що взуваєшся чи купуєш взуття - це до удачі"

  Сашко ЛІРНИК, 47 років.

Справжнє ім'я - Олександр Власюк.

Казкар-лірник, учасник гурту "Вій", сценарист, актор, телеведучий. Видав три диски з власними казками.

Народився в місті Умань на Черкащині. 15 років прожив у російському місті Мурманськ, де працював інженером. 1996-го повернувся в Україну. Живе в Києві.

Одружений, має трьох дітей
Сашко ЛІРНИК, 47 років. Справжнє ім'я - Олександр Власюк. Казкар-лірник, учасник гурту "Вій", сценарист, актор, телеведучий. Видав три диски з власними казками. Народився в місті Умань на Черкащині. 15 років прожив у російському місті Мурманськ, де працював інженером. 1996-го повернувся в Україну. Живе в Києві. Одружений, має трьох дітей

Віщі сни Сашка Лірника

Частіше віщі сни попереджають про нещастя. Якось бачив уві сні білий туман, із якого вийшов гарний кінь. Я беру його за віжки, він мене слухається, сідаю верхи. Я тоді захворів. Мама навчила позбуватися поганих снів: тільки-но прокинувся, треба його розказати. Якщо нікому, то навіть самому собі.

Чотири роки тому померла у селі моя бабуся Варка. Якраз перед цим до мене в квартиру у відчинене вікно залетіла біла голубка. Надзвичайно красива, тільки на картинках таких бачив: породиста, з пишним хвостом. І пішла до рук. Ми її в клітку не садили, просто жила на кухні. Мама сказала: якщо пташечка у вікно стукає, це до нещастя. А бабуся в селі жила з дочкою - тіткою моєю. Вона дуже давно зв'язалася чи то зі штундами, чи то з баптистами і бабусю затягнула. От вона померла. Поки ми з Києва доїхали, тьотя зі своїми колегами по секті вирішила її своїми силами поховати. Стіл накрили, їхній пресвітер щось говорить. Я: "А де ж піп? Бабуся християнкою була. А це ні хрестика в неї нема, ні іконки". - "Ми попів не визнаємо".

Я мав при собі хрестика, поклав до домовини, молитву прочитав. Згадав ту голубку, сказав, що то душа її прилетіла до нас.

Поховали бабусю, поїхав я в Київ. І через деякий час сниться мені таке: йду я по довгому-довгому коридору якоїсь установи - чи то жеку, чи поліклініки. Стіни пофарбовані. Вздовж однієї зі стін - двері, багато-багато, між ними відкидні стільчики, як ото колись у кінотеатрах було. На них повно людей. І раптом біля одних дверей бачу - сидить моя бабуся. Старенька, згорблена, вона мене помітила. І тут перетворюється на молоду, красиву, в білій хустині. Я бачив її таку на фотографії: у полі вона жала і її сфотографували. Питає: "Де Валя (моя мама), чого Валя не прийшла?" - "Та їй ще рано", - відповідаю. - "Саша, скажи Валі, хай приведе попа. Бо мене не пускають, скажи їй обов'язково". Двері відчинилися, і я побачив світло красиве, якийсь луг.

Схопився після цього сну, подзвонив мамі, сіли в машину й поїхали. Поки добралися з Києва на Черкащину, усі церкви позачинялися. Кинулися в райцентр - і там зачинено. Раптом на подвір'я заходить священик: "Я зачинив усе, але побачив вашу машину й повернувся".

Узяв свою жінку, щоб допомагала, усе, що треба, і поїхали на цвинтар. Він відправив службу, якраз дев'ять днів по бабусі було. І мені так легко стало. Грошей священик не взяв: "Краще про цей випадок усім розповідайте". Після цього голубка з моєї квартири полетіла.

Я абсолютно точно знав, коли в мене народиться син і як я його назву. Дружина тільки-но завагітніла, я, може, ще й не знав про це. Сниться мені дуже гарний сонячний день, річечка. Бачу - це свято Івана Купала, усі веселяться. І раптом розумію, що я не один, поруч мій син. Його звати Ваня.

Прокинувся, кажу дружині: "У нас буде син, народиться на Івана Купала і назвемо його Ваня". Дослідження показували, що на цей день не попадає. А я був упевнений, що на Івана Купала. 7 липня я на роботі, дружина дзвонить: "Саша, я в лікарні". І точно на Івана Купала народився син, назвали Іваном. А прибори помилилися.

Сниться, що пливу на кораблі. І бачу берег, прибій, дуже мені жарко, хочеться скупнутися. Стрибаю, а вода якась брудна, жабуриння плаває. Вода ця мене не охолоджує, мені від неї погано. Виходжу, витираюсь, а те жабуриння до мене поприставало. Подзвонив мамі, вона каже: "Погані слова". Через якийсь час мене обсудили.

Наснилося, що йду вулицею і бачу - сидить чорне кошеня, брудне, нещасне. Йому холодно. Мені так шкода його стає, що беру й ховаю за пазуху. А воно починає дряпати мене коло серця. Так боляче! Прокидаюся. Через день чорнява людина, товариш, так гірко мене образив, що боліло серце. Я від нього не очікував.

Раз приснилося, що побачив у магазині класні чоботи. Купив із задоволенням, і так мені в них гарно, так зручно, що аж затанцював. Наступного дня мені запропонували нову роботу. Коли сниться, що взуваєшся чи купуєш взуття, особливо нове - це до удачі.

 

Сонник Сашка Лірника

Печений хліб - до печалі

Паперові гроші - обман

Дрібні гроші - сльози

Червоні ягоди - сльози

Змія - небезпека

Ніж, шабля - небезпека, травма

Випадає зуб - хвороба чи втрата

Малі діти - клопоти

Воші - гроші

Церква - клопоти, пов'язані з тюрмою

Довге волосся - довгі клопоти

Чиста вода з криниці - здоров'я

Собака - друг

Кіт - ворог

Кінь - хвороба

Пташка - звістка

Човен - порятунок

Рибу впіймати - до вагітності

Сварка - хороші вісті

Кров - рідня

 

Зараз ви читаєте новину «"Коли сниться, що взуваєшся чи купуєш взуття - це до удачі"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 860
Голосування Андрій Шевченко залишить збірну України після Євро-2020?
  • 1) так, разом з італійськими помічниками перейде до "Мілана"
  • 2) ні, захоче зіграти як тренер на Кубку світу-2022
Переглянути
Погода