Казан, у якому зварили дві тисячі літрів юшки

– То мій талісман. Якщо він зі мною – менш як 5 кі­лограмів риби не ловилося, – каже полтавець 67-річний Юрій Устименко.

Розповідає про чавунний казан ємністю 20 л. Отримав його в подарунок від товариша дитинства.

– Мати Андрія працювала в шкільній їдальні. Там було багато казанів, що видавали дітям у походи. Тітка Олена принесла два додому. Один із них товариш дав мені. Добротний. Скільки років минуло – не прогорів і не поіржавів. Я замолоду риболовлею не цікавився. А потім кум повіз на річку на два дні – й затягнуло.

 

Протягом 20 років Юрій Борисович регулярно рибалив. Найчастіше – на Ворсклі, Сулі, Пслі, Коломаку. Бував і на Дніпрі – в Києві та Кременчуку. Зазвичай збирає чималу компанію – п'ять чоловіків і більше.

Каже, варив юшку в казані щонайменше 100 разів.

– Перед тим як закинути вудку чи сітку, примовляв до нього, аби й цього разу приніс удачу, – продовжує. – Так і ставалося. Найбільший улов – 17-кілограмова щука на Пслі. Їли її три дні. Приготували п'ять порцій юшки, ще й на посмажити залишилося. Якось забув казан удома. Посеред дороги, за 30 кілометрів від хати, відчув: чогось не вистачає. Заглянув у багажник: справді, немає. Вернувся. Спіймав тоді з мішок карасиків.

Останні три роки Юрій Устименко не рибалить – має хворі суглоби. Казан тримає в гаражі. Забороняє користуватися навіть рідним, щоб не перестав приносити удачу.

– Коли онук Іван підросте, подарую, – каже Юрій Устименко. – Зараз йому 13 років.

×