На фото – ланкова 24-річна Лукерія Крижня зустрічається з членами колгоспу "Червона Україна". Знімок зроблено 1938-го в селі Макіївка Смілянського району Черкаської області. Лукерія родом із сусіднього села Матусів. Колгоспники висунули її кандидатом у депутати Верховної Ради Української РСР.
– За два роки до цього Лукерія Трохимівна прославилася на весь Радянський Союз, – розповідає її племінник, краєзнавець Іван Яхно, 77 років. – Вирощували цукрові буряки. В її ланці були тільки дівчата. Крижня заявила, що виростять на кожному гектарі не менше тонни коренів. Старші жінки сміялися. Мовляв, земля такого врожаю не витримає.
Поле облаштували на місці ставка, з якого після прориву дамби витекла вода. Лукерія з дівчатами збирала по селу курячий послід, розводила водою і поливала буряки. Восени зібрали 1,2 тонни з гектара.
– Після такого успіху її висунули в депутати, – каже племінниця Євдокія Касьяненко, 60 років. – Під час складання Конституції була членом редакційної колегії. Поступила в Умань в інститут. Коли у війну в Матусів зайшли німці, мусила втікати. Колгосп дав одноконку. Із молодшим братом Володею доїхали до Сталінграда. Там попали в самий "котьол". Після війни тією самою одноконкою повернулися в село. Переїхала у Київ, працювала в Міністерстві сільського господарства. Її ще кілька разів обирали депутатом. З чоловіком дітей не мали.
Якщо врожай буряків перевищував 400 кг з гектара, колгоспники отримували премії. Агроном із Межиріча Канівського району 47-річний Сергій Іщенко каже, що в їхньому селі також встановлювали рекорди.
– У нас була ланкова баба Химка. Її ланка зносила на поле фекалії з ям. Вродило, як ніколи раніше. Поля довго стояли в кагатах із буряками. На цукровий завод у Мартинівку за 20 кілометрів їх возили волами. Мій дід сторожував. Якось кума попросила принести буряків на закваску. Настромив на костиль із швайкою три буряки. Казав, важили близько 50 кілограмів. Зварили майже шість
літрів бурячихи.
4 
35413
Коментарі