Альпака

Чого свекрухи не потрапляють до раю? Бо дракони вище ста метрів не піднімаються. Про це думала моя подруга Марта, коли на другий день весілля рахувала гроші. Дракониха Людмила Іванівна сиділа поруч і незадоволено молотила хвостом:

- Це твій дядько подарував укривало? Я ж казала приносити гроші. Вам не треба коричневе укривало в салатову спальню.

А ви й білизну для нас будете вибирати? - хотіла спитати Марта, але втрималася.

- А сестра твоя двоюрідна що принесла? - поцікавилася свекруха, сортуючи гривні, долари та євро.

- Альпаку, - кивнула Марта на упаковки з барвистими нитками. Вона виходила заміж на третьому місяці вагітності. Речі для маляти хотіла сплести власноруч. Тому й замовила сестрі найкращі нитки.

Ех, Сєня, на Лєні треба було женитися

- Оце-е-е? - свекруха аж встала з дивана, двома пальцями гидливо взяла упаковку й відкинула вбік. - Воно ж навіть не шерсть! Я 50 років прожила, повір моєму досвіду.

Ага, далі свого райцентру не виїжджала. Тому й не знаєш, що вовна альпаки втричі міцніша і в шість разів тепліша за овечу. А весь твій "життєвий досвід" - витягувати чоловіка з-під коханки, а потім хвалитися сусідам, як він сам на колінах приповз, - так могла вштрикнути Марта. Натомість 10 хвилин читала з комп'ютера про переваги альпаки над овечою шерстю, а потім вийшла з кімнати.

- Ех, Сєня, - сказала свекруха синові, - на Лєні треба було женитися.

Після медового місяця Марта наплела з альпаки пінеток, костюмчиків і светриків.

- Бачиш, мамо, - зауважив Арсен, доки моєї подруги не було вдома, - ти казала, що нитки погані, а Марта он яку красу нав'язала.

- Того нав'язала, що шити не вміє, - відповіла Людмила Іванівна. І задоволено пахнула полум'ям.