Дев'ять найоригінальніших винаходів сучасних українців

Українська вчена 46-річна Поліна Лішко, яка працює в університеті Берклі в Каліфорнії, у жовтні цього року отримала 625 тисяч доларів "стипендії для геніїв" від фундації Джона й Кетрін Мак-Артурів.

Лішко – професорка молекулярної та клітинної біології, працює у сфері репродуктивної фізіології. Винайшла негормональний засіб контрацепції для жінок. Розроб­ляє унісекс-контрацептиви і для чоловіків.

– Над проєктами працюю з чоловіком Юрієм Кірічком. Познайомилися в аспірантурі Інституту фізіології імені Богомольця в Києві, – розповідає. – Після одруження не змогли залишитися в Україні. Через фінансові проблеми й застаріле обладнання тут важко працювати. У Каліфорнії почали вивчати сперматозоїди. Юрій виміряв їхню електричну активність. Я ж хотіла покращити якість життя мільярдів жінок. Адже 46 із 48 опитаних мали побічні дії від гормональних препаратів

 

1. У квітні цього року підприємці кременчуцької компанії "Креатив-агромаш" на Полтавщині виготовили герметичну капсулу для транспортування хворих на Covid-19. Розробив її інженер Антон Суворов.

– Досі виробляли резервуари для зберігання сільськогосподарської продукції. Пандемія підштовхнула до нової ідеї, – розповідає керівник робіт Юрій Андрієвський. – Капсула важить 16 кілограмів, виготовлена з герметичного матеріалу. Має маску, прилади для подання кисню, компресор і фільтри для знезараження повітря. В ізолятор вмонтовано рукавиці-манжети для маніпуляцій без контакту з хворим.

Виготовлення капсули коштує 36 тис. грн. П'ять таких закупила полтавська влада для лікарень.

2. Сонячну черепицю торік спроєктував миколаївський інженер 32-річний Павло Рєка. Винахід може давати електрику 30–40 років.

– Мене цікавила енергоефективність. Першою розробкою став зарядний пристрій для ґаджетів, що працює на сонячній енергії. Мав вигляд планшета формату А4. Вранці залишав його на підвіконні, а ввечері від нього за 1,5–2 години заряджався телефон, – каже Павло. – Працюючи у фірмі Solar Service, що інсталює сонячні батареї, щовечора працював над моделлю "сонячної черепиці".

Першим об'єктом із нею стала амбулаторія в селі Руські Тішки в Харківському районі. Сьогодні дах генерує електрики більше, ніж потрібно закладу.

Винахід отримав нагороду від UNIDO – установи ООН, що спеціалізується на просуванні міжнародного промислового співробітництва.

3. Електронні окуляри для незрячих створив торік 15-річний Ігор Шибка з Дніпра. Їх оснащено ультразвуковим датчиком дальності, що вимірює відстань до перешкоди, а контролер отримує й обробляє ці дані.

До системи можна підключити навушник або динамік. Окуляри сповіщають людині голосом винахідника відстань до перешкоди.

– Батько веде гурток електроніки, тож і мені передалася любов до цієї справи, – говорить Ігор. – Із 2015 року моя родина допомагає воякам на фронті й у госпіталі. Не раз бачив бійців, які втратили зір. Хочу довести ці окуляри до промислового зразка.

4. Закарпатський школяр 16-річний Валентин Фречка 2018-го здобув золоту медаль на Міжнародній олімпіаді геніїв у США. Запропонував технологію вироб­лення паперу з опалого листя.

– Пішли з дідом по гриби. В якийсь момент я звернув увагу на листя. Воно має подібну до соломи і трави структуру, але головне – целюлозу. Так і народилась ідея, – розповідає Валентин.

Тепер він – студент Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Свій задум вдосконалює на Житомирському картонному комбінаті.

5. Кияни Вадим Кочевих і Сергій Качан 2017-го створили сигналізацію для захисту автомобіля від злодіїв. Сповіщає власникові, якщо в його машині розбили вікна, вдарили на парковці чи вантажать на евакуатор.

– Кілька моїх друзів постраждали від крадіїв. Із Сергієм задумали зробити надійнішу систему захисту, – говорить Вадим. – Пристрій дає змогу побачити поточний заряд акумулятора, місце розташування машини на карті. Через інтернет-додаток сигнал приходить на мобільний телефон. Система спрацьовує впродовж 3 хвилин.

6. 16-річна Валерія Тищенко з Херсона презентувала проєкт "Виробництво електроенергії за допомогою хвиль на поверхні води" 2017-го. Посіла четверте місце на Олімпіаді геніїв – міжнародному конкурсі Intel ISEF.

Генератор миттєво перетворює енергію без використання турбіни. У ньому мінімум рухомих деталей.

– Дивилася на морські хвилі й подумала: цю енергію треба використовувати. Її можна брати з хвиль на річці, коливань транспорту чи інженерних конструкцій. Наприклад, гідроелектростанція в Запоріжжі сильно трясеться. Хто по ній ходив, той знає, – розповідає Валерія.

7. Із 2012-го в медицині застосовують рідинний струменевий скальпель.

Оперувати водяним струменем запропонували інженери-авіатори. Розповіли професору 78-річному Вікторові Бочарову, який працював конструктором в авіаційному науково-технічному комплексі "Антонов". Він допоміг із розробкою.

– Молоді науковці винаходили гідроструменеві технології для різання сталі й каменю. А чому так не оперувати? За основу взяли технологію з авіапромисловості. Зі скальпеля, як зі шприца, під великим тиском б'є тонкий струмінь води. Він ріже тканину й капіляри, не пошкоджуючи великих судин, – говорить Бочаров.

Таким інструментом оперують шлунок, печінку, видаляють злоякісні утворення. Завдяки високому тиску в пацієнта мінімальна крововтрата. Скальпель можна використовувати багаторазово.

8. Харківський учений 58-річний Сергій Тимчук 2012-го винайшов їстівну плівку для продуктів із кукурудзяного крохмалю.

– Проїжджав повз полігон твердих побутових відходів, завалений пластиковою тарою і пакетами. Вони не розкладаються у природних умовах, – каже вчений. – Якщо спалювати – в атмосферу потраплять отруйні сполуки. Наша плівка екологічно безпечна. Хліб у ній залишається свіжим до чотирьох тижнів.

Поліетилен Тимчука кидають в окріп як основу для приготування супу.

9. 2006-го харків'яни доктор медичних наук 63-річний Анатолій Малихін і засновник підприємства "Біопромінь" Анатолій Пулавський зареєстрували неінвазивний аналізатор крові. Визначає понад 130 показників без крові пацієнта.

П'ять мікропроцесорів кріп­лять до тіла – два на шиї поблизу сонної артерії, два під пахвами й один на животі. Вони передають інформацію на комп'ютер. Результат готовий за 180–720 с. Аналізатор можна використовувати в польових умовах. Не має аналогів у світі.

– Залежність між біохімічними показниками та формулою крові ми почали вивчати у 1990-х. Зіткнулися з проблемою очікування результатів аналізу. Наш метод пришвидшує процес. Таким аналізатором мають бути оснащені бригади швидкої допомоги й лікарі сімейної практики, – каже Анатолій Пулавський.

Вага приладу – 350 г. Вартість – $20 тис., тому в Україні його майже не використовують. Закуповують 26 держав.

×