"Донбас заслужив цю війну. Бо свідомо впустив сепаратистів, проспав Майдан"

2

Перебіг війни потрібно переломити на Донбасі. Не можна дати вірусу поширитися Україною. Якщо бомбардувати – то бомбардувати Донбас. Інакше воювати з Росією доведеться в Києві – вважає блогер Сергій Іванов із Луганська

Чому сепаратизм став можливий на Донбасі?

– Донбас не змінювався від початку минулого століття. Коли там виявили корисні копалини, в це почали вкладати гроші європейці. Вони проводили геологічну розвідку та видобуток, будували перші заводи. Потрібна була дешева робоча сила. Тому на виробництво залучали абикого. Часто – бандитів. Донбас не має власної ментальності через надто насичену ­світоглядну еклектику. Тут ніколи не було свого способу життя. Людям привезли на халяву ­горілки й Альону Апіну – і вони кайфують.

70 відсотків жителів Донбасу – інертна маса, яку нічого не цікавить, крім суто побутового існування. Уявлення про цінності – утилітарні. Дуже занижена планка прагнень. Вони не були в Росії, але кричать, що хочуть туди. Стурбовані бандерівцями, яких ніколи не бачили. Люди залякані химерами.

Сприяли цьому зрадники. Єфремов і ще деякі – як-от голова Луганської ОДА Валерій Голенко, його колишній заступник Едуард Лозовський, нардеп-комуніст Спиридон Кілінкаров – протягом 15 років щодня здійснювали тотальну ідеологічну диверсію. Готували ґрунт для подальшого сприйняття російського тренду.

Дорікають, що Україна роками не займалася Донбасом.

– А Західною Україною займалися? ­Десятками років комуністи нав'язували там, що піонери – герої, а Бандера й Шухевич – покидьки. Але ж пам'ять про них вистояла, а комуністичні байки – ні. Донбас лишився без способу життя й ідеалів. Він – неосвічена, перезріла дитина зі шкідливими звичками.

Схід хотів, щоб решта України його "почула". Що саме мали почути?

– Цю думку висловили місцеві політики, а не жителі Донбасу. Хотіли лишити все під своїм контролем – копанки, контрабанду, "обнал". Це три кити їх прибутків. Законно там заробляти не хочуть і не вміють. "Почути Донбас" означає "дати можливість грабувати регіон".

Щоб почули саме людей, вони спершу мали б сформулювати свої вимоги. Як уродженець Донбасу, можу сказати: вони ніколи цього не зроблять – бо немає чого формулювати. Тим паче Схід чули значно краще, ніж Тернопіль, Львів, Чернівці або Івано-Франківськ. Щороку Україна "закопувала" в нього мільярди гривень із бюджету. Регіон завжди потребував грошей більше, ніж заробляв.

Багато донеччан і луганців бояться змін. Кажуть: аби не було гірше. Знають, що їм ­потрібно піти на роботу, видати доньку заміж чи сина одружити. Ці цінності притаманні всім українцям. Але решта країни ­захотіла жити краще. Зрозуміли, що Янукович і його банда тягнуть нас у рабовласницький лад. І нормальні люди повстали проти цього. А Донбас, на жаль, усе влаштовувало.

Донбас же не однорідний?

– Справжній Донбас займає доволі невелику територію – десь третину від Луганщини й Донеччини. Це промислова частина регіону, де є корисні копалини. За 50 кілометрів на північ від Луганська починається Слобожанщина. Так само Донецька область – Червоноармійськ, Слов'янськ, Добропілля (на півночі й заході області. – "Країна") нічого спільного не мають із тим же Іловайськом і Старобешевим. Останні – дуже депресивні міста.

Ментально населення в різних частинах регіону теж відрізняється?

– На Луганщині, наприклад, є три ментальні парадигми. Перша – промислова – інертна: Красний Луч, Антрацит. Друга – відверто проросійська: Краснодон, Ізварине, Свердловськ, Красний Партизан. Третя – проукраїнська: Новоайдар, Старобільськ, Сватове.

Україні варто боротися за Донбас?

– Україна втратила його ще 20 років тому. Маємо поховати Донбас у своїй ­свідомості. Забути про нього. Він повинен стати нашим полем битви за цивілізацію, свободу й за право називатися європейською країною. Донбас заслужив цю війну. Бо свідомо впустив сепаратистів, проспав Майдан. Доки Донбас бухав, співав у караоке і насолоджувався життям – на Майдані вбивали людей. Думали, їх біда не торкнеться. Зараз розплачуються за це. Перебіг війни потрібно переломити саме на Донбасі. Не можна дати вірусу поширитися Україною. Якщо бомбардувати – то бомбардувати Донбас. Інакше воювати з Росією доведеться в Києві.

Чому не запроваджують воєнний стан?

– Через вибори. Політики продовжують грати у брудні ігри. Не можна призначати міністром внутрішніх справ баригу, а міністром оборони – мусора.

Україна воює за рахунок добровольчих батальйонів, що, по суті, приречені. Це буде найтрагічніша історія – після Крут.

Чому люди на Донбасі підтримують сепаратистів?

– Донбас нікого не підтримував. Він підхопив тренд. "Это же россияне, наши братья. Это же православие, Сережа Безруков, Филипп Киркоров и Дарья Донцова". Так вони мислять. А потім почали стріляти. Зараз вони хочуть того, чого хочуть усі нормальні люди – щоб був мир. "Зелені чоловічки" зайшли в Луганськ і більше не стріляють по місту. Люди кажуть, що це хунта перестала стріляти, бо злякалася росіян. Як такими дебілами можна бути? Де закони логіки? Донбас продається за тушонку. Нічого він не переосмислить.

Кілька моїх земляків, які приїхали до Києва, змінили по дві дорогі автівки. Один каже: "На Range rover'і тут не зручно їздити, ніде паркуватися. Куплю щось менше". ­Приїжджає Mercedes'ом за 300 ­тисяч доларів. Другий знайомий – прокурор із Луганщини – дзвонить: "Бійці "Айдару" зайшли до мене на дачу, повідрізали камери. Можеш щось зробити?" Я кажу: "Ну й що? А що ти зробив для "Айдару?" В тебе ж машина за 100 тисяч доларів, ти сам хизувався". Він: "А чому я для них маю щось ­робити?" – "Візьми 10 тисяч доларів і купи на них броніки". От що такі люди мають зрозуміти.

Війну за Донбас можна виграти на полі бою?

– У сучасній війні немає перемог. ­Навіть перемогу над фашистською Німеччиною можна визнати лише частково. Бо 1945 року війна не закінчилася. ­Навпаки – розпоча­лася ще потужніша. Вона точилася десятки років, маючи періоди затишшя. Зараз – ­новий рівень ескалації. Тому війна не буде виграна ні нами, ні Росією. Єдине, що можемо – зробити мілітаризовану зону на ­кордоні з Росією, відгородившись від неї потужним поясом озброєння – зокрема ракетного. І в такому стані перебувати доти, доки Росія не розвалиться. Донбас буде лінією фронту на довгі роки. Але краще так, ніж якби вона проходила по Харкову чи Полтаві.

На нас нападає потужна й інфікована смертельним вірусом потвора. Оскільки українці не мають сил її подолати, то повинні відгородитися від неї й завдавати шкоди точковими ударами. Маємо шукати союзників. Не союзники ті, хто допомагають грошима, а ті, хто готовий загинути разом з нами. Польща, Литва та Латвія розуміють це. Бо наступними будуть вони.

Ви писали: щоб вижити, українці мають стати жорстокішими за росіян, які безжально вбивають нас на нашій же землі.

– Росіяни зараз знищують магазини і грабують підприємства на Донбасі. А Крим просто відрізали. Так що, маємо бути терпилами? Це "не по понятіях", як кажуть на Донбасі. Росіяни переглянуть ставлення до нас, коли в Москві вибухатимуть метро й ресторани. Нехай це буде вночі, коли там немає людей. А ще ми навчимося так само, як вони, казати: "Ми тут ні до чого. Це ваші повстанці проти московської хунти борються".

Маємо стати Ізраїлем. Коли знищили його олімпійську збірну (1972 року палестинська терористична організація "Чорний вересень" убила 11 членів команди Ізраїлю під час Олімпіади в Мюнхені. – "Країна"), Мосад мстив протягом 10 років. А в нас досі Єфремов ходить у Раді й скаржиться, що в нього будинок пограбували. Ця потвора свого смотрящого за копанками Болотова зробила генерал-губернатором "ЛНР". До речі, його вже вбили. Закопали десь під Свердловськом. Це мені сказали у контррозвідці "ЛНР".

Підтримуєте зв'язок із сепаратистами?

– З ідейними – так. Іноді отримую інформацію. Їх залишилося дуже мало. Зараз сидять у Києві. Я писав і в МВС, і особисто Авакову. Реакції жодної. Та що казати, якщо вони терористів на підписки про невиїзд і під застави випускають?

Росія розвалиться?

– Розвалиться, і дуже гучно. Громадянської війни, думаю, не буде. Буде класична міжусобиця, як зазвичай. Новгородські "князі" – за себе, орловські – за себе, курські – так само. Росія – дурдом. І скоро почнеться бійка між його палатами.

Росія не має ні способу життя, ні філософії, ні релігії. Запальна суміш сталінізму та радикального православ'я. Росія – це штучне утворення. Вавилонська вежа, що стоїть на нафто- й газопроводах. Якщо їх перекрити, усе впаде.

Росія протистоїть цивілізованому світу. Санкції – лише початок. Росія буде огороджена залізною завісою. І, думаю, промислова частина Донбасу буде разом із РФ.

Тобто Донбас утратимо?

– За останнє століття Україна змінювала свою територію разів з 10. Я не бачу великої проблеми у втраті територій чи їх придбанні. Знаю одне – Україна почала формуватися як нація. Ця нація нарешті зцементувалася. Ми позбулися інтоксикації совком й отримали нове покоління, що не житиме в рабстві.

Думаю, в майбутньому територія України буде значно більшою, ніж зараз. Від Сяну до Дону.

×