Андрій Волик - справжня людина-детектор брехні. Завдяки його професіоналізму на нашому підприємстві знизилася кількість крадіжок. Волик - реальний, конкретний, головатий пацан.

Володимир Жигунов, Донецьк

Плакала над матеріалом про детектор брехні. Це практично сценарій для фільму. З одного боку, нагадує серіал "Теорія брехні", з другого - якийсь божевільний трилер. Я вперше напосилала прокльонів людині - тому "папі", який катував вагітну. Хочу, щоб він гнив у пеклі.

Ірина, Київ

Лариса Денисенко права: у костелі людина почувається величною. У Львові є два костели - у центрі та на Личаківській. Катедру в центрі тепер почали зачиняти через масовий наплив туристів із фотоапаратами. А шкода, колись можна було зайти в будь-який час і просто посидіти, подумати, відгородитися від світу, навіть поплакати. Ніколи не оминала його, коли проходила повз. Був період, із подругою щодня зустрічалися в обідню перерву і йшли туди. Ніколи не була на шлюбі в католиків, хотіла би дуже побачити.

Леся, 28 років, Львів

Один раз у нас описували майно. Заборгували за світло 4 тисячі гривень. Я давала свекрусі гроші, щоб сплачувала рахунки, а вона їх своїй доньці відправляла. Прийшло троє людей, я в халаті, донька тільки-но повзати почала. Я розплакалась, а інспектор нормально пояснив, що робити далі. Сплатили борг на наступний день, але після того я ще місяць боялася комусь двері відчиняти.

Ольга Шепілова, 34 роки, Донецька область

Заголовок інтерв'ю з Олександром Севідовим виявився пророчим. "Без Фернандіньйо на шансах "Шахтаря" можна ставити хрест", - у "Країні" у п'ятницю зранку. А ввечері хлоп - і Фернандіньйо поламав ногу в матчі з київською "Оболонню". Чекаємо наступних прогнозів.

Валерій, менеджер, 25 років, Київ

Якщо в машину вкладати душу, вона це відчуває. Мав "запорожця", забирав на ньому з пологового обох синів. Невістка попросила забрати й онука. Він, бідака, так розчулився, що привіз нас і вмер. Продав його ресторану для декору.

Ігор Володимирович, 65 років, Івано-Франківськ

Люблю ваші "паралелі". Подобається мізкувати, про що йде мова. Шкода, що цього разу тема така сумна, але смерть Шимановського справді нагадує відхід Ульяненка. Не вміють наші люди цінити тих, хто чогось вартий. Не можу пробачити собі, що коли Логвиненко закликав зібрати гроші на лікування Олеся, нічого не дала.

Любов Онищенко, 34 роки, Київ

Сподобалася розповідь про тьотю Феню. Сестра моєї мами Тоня в юності закохалася в однолітка Михайла. Його забрали до армії, служив у Німеччині. Тоня навчалася на модистку в Ярославлі. Із-за кордону дівчина щодня отримувала листи. Через кілька місяців пошти не стало. Подруги в гуртожитку накручували: "Кинув. Знайшов іншу. З німкенями сплутався". А їй підкинули листа від моряка з Далекої Півночі. Мовляв, розважся, напиши, все одно не приїде з такої далі. А він приїхав. І взяв Антоніну на абордаж - квіти, цукерки, кіно. Михайло не пише, а моряк заміж кличе. Не любила, та погодилася. Після розпису повернулися в гуртожиток. Тоня відкрила двері - і зомліла. На її ліжку мішок листів. Від Михайла. Із невідомих причин пошту затримали на кордоні Союзу.

Коли Михайло повернувся з армії, утопився. Кажуть, нещасний випадок. Тітка майже рік не говорила з чоловіком. А потім якось налагодилося. Живуть у парі й нині. Мають двох дорослих дітей.
Ярослава, 28 років, Полтава

×