Ексклюзиви
четвер, 14 квітня 2011 16:05

Читачі висловлюються про матеріали, які їм запам"яталися у попередніх номерах журналу "Країна"

Маю змішані почуття, коли бачу наших дівчат у ліфчиках під майками з відкритими спинами. З одного боку, це неймовірний кітч. З іншого - у цій наївній кітчевості є щось дуже еротичне.

Анастасія, 25 років, Київ

Покритикувати чуже вбрання - це взагалі український національний спорт. Скільки себе пам'ятаю, скрізь перешіптувалися - в школі, інституті, на роботі, вдома: "Навіщо йому сережка у вусі, він - гей?Де вона ті кеди знайшла - у цирку?" Та нехай люди вбираються, як хочуть - товсті в обтягуюче, худі - в широке. Аби людина хороша була.

Максим, 28 років, Київ

Скільки бував у Одесі, не зустрічав там дівчат, на яких хочеться озирнутися. Не кажу, що не гарні. Не "зіркові" просто. У нас у Львові кожна друга жінка - вишукана, елегантно вдягнена. Принаймні, стараються такими бути.

Денис, 31 рік, військовий, Львів

У статті про велосипеди не написали про Амстердам. А це велосипедна столиця Європи. Минулого року я в тому переконалася. Велосипедистів там більше, ніж водіїв. Вже з шостої ранку велодоріжки заповнені. Бачила, як екскаватор виймав із каналу купу заржавілих роверів. Там є традиція: старий велосипед "ховають" урочисто - кидають із моста у канал.

Ольга, 25 років, Львів

Коли народилася донька Ліза, я теж придумувала віршики. Почалося з колискових - римувала все, що бачила, бо дитина не хотіла засинати одразу. Мені навіть здавалося: спеціально не спала, слухала, що там мама ще придумає. Чи знову про посуд співатиме, чи вже про книжки чи праску. Коли донька підросла, віршики придумували разом із нею під час прогулянок. Іноді вона римами розмовляла. А пішла в школу - і все, віршики поступово відійшли.

Тетяна МЕЛЬНИЧУК, 35 років, Вінниця

Правильно Подольський сказав, що питати треба завжди з вищих начальників. Моя теща весь час захищала Ющенка, казала, що "оточення його підставляє". Нібито він не знає, що вони творять. А я доказував, що вони там всі одним миром мазані. Поки з вони з Юлькою на ножі не стали, з тещею неможливо було розмовляти.

Віталій КАНАЩУК, 42 роки, Вінниця

Подольський каже: "Ми, старі кияни, всі одне одного знаємо. І опозиція, і влада." Ні фіга! В київській владі, як і в центральній, немає жодного киянина! Хіба що Табачник.

Читач

Олексій Подольський розповідає, що з 30 його учнів 26 мали двійки за чверть. Згадую, як я після інституту працював у сільській школі. За два роки поставив у щоденник лише кілька "двійок", у журнал - жодної. Жалів дітей. Раптом батько чи мати відлупцють їх за таку оцінку?

Іван РИБАК, Кам'янка Черкаської області

Зі мною в школі вчився хлопець - хуліган ще той. Якось повернувся з дискотеки надто пізно. Домашній пес його не впізнав і розгавкався, розбудив батьків. Ті насварили хлопця, дали потиличника. Наступного дня Микола взяв у батька машину, прив'язав до неї пса і заганяв до смерті. Коли собака волочився і давився в зашморгу, гальмував, давав тварині трохи очухатися і знову тиснув на газ. Зараз Микола працює в міліції. Як приїжджає до батьків, люди обходять його стороною, бояться.

Вікторія, 26 років, Полтава

Зараз ви читаєте новину «Читачі висловлюються про матеріали, які їм запам"яталися у попередніх номерах журналу "Країна"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути