За опалення нарахували майже 53 тисячі гривень

Мешканка столичної багатоповерхівки отримала рахунок за опалення на майже 53 тис. грн. Проживає у чотирикімнатній квартирі площею 127,3 кв. м.

Ця квартира — єдина у будинку, що не обладнана індивідуальним лічильником тепла, пояснили в Київтеп­лоенерго. До рахунку включили різницю між показаннями загальнобудинкового лічильника і сумарними показами всіх індивідуальних. Це передбачено законом. Київтеплоенерго обіцяє перерахувати платіжку. Також компанія звернеться до уряду з ініціативою змінити правила розрахунку оплати за тепло.

— Нову редакцію житлово-комунального закону та про комерційний облік розробляв Комітет житлово-комунального господарства Верховної Ради минулого скликання. Зараз водоканали, теплокомуненерго власну безгосподарність закривають за рахунок споживачів. У законі засобом обліку визначають загальнобудинковий, а не квартирний лічильник. Тобто, якщо прорвало трубу, водоканал усі втрати абсолютно законно розподіляє між мешканцями будинку, — каже Олександр Сергієнко, директор дослідницького центру "Інститут міста". — Насправді мешканцям квартир без індивідуального лічильника спожите тепло потрібно рахувати за нормативами. А різницю між показниками загального та індивідуальних лічильників розкидати на всіх мешканців. Щоб люди отримували реальні рахунки, варто всі втрати перекласти на надавачів послуг. Прописати в законі, що, наприклад, вони не можуть перевищувати п'яти відсотків. Тоді водоканали та теплокомуненерго ретельніше слідкували би за станом комунальних мереж.

— Усі втрати теплової енергії, гарячої та холодної води у багатоквартирних будинках розподіляються між мешканцями, які там проживають. Таке рішення було прийняте для стимулювання термомодернізації старих будівель. Насправді ж держава самоусунулася від вирішення цієї проб­леми. Скинули все на жителів ­будинків, — говорить 48-річний Геннадій Рябцев, експерт із енергетики.

×