— На індивідуальне опалення перейшла десять років тому. Тоді, як і зараз, для цього треба був дозвіл міської ради. Я два місяці ходила, — розповідає 55-річна Зоя Бойко зі Сміли на Черкащині. Мешкає в трикімнатній квартирі на першому поверсі п'ятиповерхівки.
— Не знаю, чому відкладали вирішення питання. А потім дали дозвіл не на мою квартиру, а на весь будинок. Хоч у нас уже кілька квартир мали індивідуальне опалення. По суті, мені відмовили. Тоді звернулася до приватної фірми. За два дні вони вирішили моє питання, встановили індивідуальне опалення. Дозвіл міськради був із тією ж датою, яка була в першому документі. Його затвердив той самий склад комісії. Я тільки ходила до газового господарства, теплокомуненерго і нашого жеку — узаконювала. Заплатила фірмі за послуги близько 18 тисяч гривень. Гроші взяла в кредит у двох банках. Виплачувала упродовж року.
У нашому будинку десь 10 відсотків квартир перейшли на індивідуальне опалення. Торік я вже у вересні включала котел на повну потужність, бо стояла холодна погода. Моя квартира кутова, виходить на північну сторону. Централізоване опалення дали тільки 16 листопада. Тоді вже підняли ціну. Більшу частину кубів вересня-жовтня газовики перенесли мені на листопад, коли газ уже подорожчав. Нічого не змогла довести. Хоч до мене приходив контролер, записував дані лічильника, і я розписувалася в журналі. Тепер щомісяця роблю фото лічильника в день, коли передаю дані. Інакше знову нічого не зможу довести. Мама теж хоче підключити собі індивідуальне опалення. Бо торік опалювальний сезон у Смілі почався з великою затримкою, лише після втручання президента. У мами взагалі ввімкнули тепло в грудні. А в лютому відключили за борги всі котельні в місті. Люди сиділи без тепла. У мене витрата газу тоді стала більшою. Бо обігрівала стіни холодних квартир сусідів.
Смілянка 50-річна Лідія Пшенична мешкає в двокімнатній квартирі в дев'ятиповерхівці. В будинку встановлені електроплити. Мережа дозволяє перейти на електричне опалення.
— Від централізованого теплопостачання відключилася 2006-го. Тоді почали давати дозволи. Зібрала всі документи. Найперший — дозвіл від міськради. Все обійшлося в 10 тисяч гривень. Тепер ні від кого не залежу. Включаю опалення, коли хочу. Наприклад, коли треба швидко висушити прання. Взимку в кімнатах тепло. На кухні не грію, там достатньо плити та духовки. А раніше мерзли. Бо в нашому будинку тепло йде зверху вниз. На верхніх поверхах люди доставили собі батареї, щоби було тепліше. У мене на п'ятому поверсі ще півбіди, а в квартирах нижче люди постійно мерзнуть. За опалення плачу значно менше. Взимку виходило 800–1200 гривень. А в кого централізоване опалення, приходили рахунки по 4 тисячі. Сусід над нами теж установив індивідуальне опалення. Бо торік зимою намерзся, коли відключили тепло в місті.
— Опалення взимку вмикаємо тільки вдень, вночі воно не потрібне. У спальні та залі встановив алюмінієві батареї. Тільки ввімкнув котла, вони вже теплі, — говорить 47-річний Валерій Зайвий зі Сміли. Живе в двокімнатній квартирі. — Субсидії ніколи не брали. За опалення найбільше платили 1000 гривень. Для гарячої води маю бойлер. Бо газовий котел бере чимало газу. Зараз у місті багато людей удома встановлюють електроконвектори. Вони економніші за газові котли.
2 
35413
Коментарі