Віктор Крупицький робить дерев"яні лави

 

Киянин Віктор Крупицький, 50 років, робить на продаж дерев"яні кухонні меблі — лавки та столи.

Такі стоять і у вітальні його власної квартири на столичній вул. Заболотного. Мисник зробив із горіха. Лавки — соснові, а ніжки — осикові. Скриня — з лози. Лише канапу купив у магазині.

— Мій батько теж столяр, — розповідає Крупицький. — Учив мене змалку, а після школи я почав столярувати самостійно. Якось ходив Кам"янцем-Подільським. Побачив незвичайний ослінчик. На сидінні зроблено дві заглибини для сідниць. Подумав: зроблю-но й собі такого, — веде далі чоловік.

— Витратив на нього три дні. Виніс ослін на Андріївський узвіз. Багато було охочих посидіти на ньому. Купила американська туристка за 50 грн. Після того витесав дві довгі лави зі спинками, два ослони та стіл. Навмисно зробив їх грубими на вигляд, щоб скидалися на старі сільські меблі, — каже Крупицький.

— Спершу вивіз їх продавати на День Києва. Не купили, — згадує майстер. — А в Музеї народної архітектури на День різьбяра забрали за 3 тисячі гривень.

Лавами зацікавилась Ірина Костенко — дружина політика Юрія Костенка. Підійшла, сіла на одну. Потім покликала чоловіка: "Посидь на справжній лавці." За хвилину він сказав: "Беру!".

Із легкої руки пані Костенко Крупицький і розпочав власну справу.

Меблі продає на Андріївському узвозі

— Уздовж дошки стругом роблю заглиблення — щоб потім зручніше було на лаві сидіти, — ділиться секретами чоловік. — Замість цвяхів прибиваю її до ніжок шкантами — маленькими дерев"яними кілками. Потім шліфую та лакую спеціальною сумішшю. У мене ніколи не буває двох однакових лавок.

Крупицький орендує під майстерню приміщення площею 22 кв. м. За оренду платить 500 грн. Майстер зареєструвався приватним підприємцем. Платить 200 грн єдиного податку. Деревину возить із Кам"янця-Подільського мікроавтобусом "Форд-Транзит". На пальне витрачає 350 грн. Соснові дошки купує в лісництві по 400–500 грн за куб. м. У мікроавтобус влазить два кубометри. Цього вистачає на місяць-два.

— Багато витрачаю на інструмент і матеріали, — каже Крупицький. — Купив електрорубанок, електропилку "Макіта" за 1000 гривень, фрезер "Бош" — 1500 грн. Ще маю електричний лобзик. Лак замовляю італійський, "Ріпласт" — по 76 гривень за літр. На місяць вистачає дволітрової банки.

У вихідні разом із дружиною Оленою, 48 років, Віктор продає свої меблі на Андріївському узвозі. Вона допомагає їх шліфувати й лакувати.

— Нещодавно замовили дерев"яну альтанку з каміном у селі Білогородка під Києвом, — розповідає Крупицький. Працював сім місяців. Отримав три тисячі доларів. У середньому ж заробляє 2–2,5 тис. грн за місяць.

×