Житель села Кліщинці Чорнобаївського району Черкаської області Василь Костенко, 56 років, три роки веде фермерське господарство. Власну справу започаткував, коли вийшов із колгоспу ім. Старицького. На 120 га землі сіє пшеницю, ячмінь, сою та соняшник.
— Найвигідніше вирощувати сою та соняшник. У районі за тонну сої дають 1800 гривень, за соняшник — 2250. Пшениця коштує 950–1000 гривень за тонну, це невигідна ціна, хоч держава і дає сто гривень дотації на гектар, — розповідає фермер. — Але приходиться сіяти, бо людям на паї треба оддавать. А от буряк не вирощуємо взагалі — нікуди його возити. До найближчого цукрового заводу "Пальміра" 70 кілометрів.
У полі на тракторі й комбайні працюють двоє синів фермера: 32-річний Сергій і на рік старший Микола. Комбайн фермер купив у напарника, з яким вийшов із колгоспу.
— Щоб купить перший трактор, продав машину. На другий узяв кредит у Ощадбанку. Коли їздив у Черкаси в управління сільського господарства, казали, що держава повертатиме фермерам 30 відсотків вартості сільгосптехніки. Але для цього треба, щоб трактор був українським. А в мене — білоруського виробництва. Тому прийдеться самому оддавать, — бідкається Костенко.
У колгоспному сараї він тримає 150 свиней і семеро корів.
— Мав удома дві корови й чотири кабани такі, що вже здавать. То я їх виміняв на поросят, почав парувать, — ділиться чоловік. — Іще п"ятеро телят купив.
На фермі Костенкові допомагає дружина Галина, 55 років, порає свиней, доїть корів. "Чорну" роботу виконують три наймані працівники за 20 грн на день. На Іркліївський маслосирзавод фермер щодня здає 100 л молока по 2,10 грн. Свинину продає на Глобинський м"ясокомбінат по 9,50 грн. На виручені кошти купує запчастини до тракторів та комбайна, пальне.
— Оце зберу врожай, віддам кредит за трактор, а за надої якось будемо жить, — міркує Костенко. — Із таким господарством, як у мене, в Америці вже давно у "джипі" їздив би.
4 
35413
Коментарі