Національний банк 29 жовтня видав офіційне роз'яснення про те, що валютні кредити — законні.

Аргументують це законодавчими нормами. Зокрема, статтями 2, 47 та 49 Закону "Про банки і банківську діяльність". Там зазначено: банки мають право здійснювати кредитні операції в іноземній валюті на підставі ліцензії й письмового дозволу.

2008-го НБУ заборонив банкам позичати валюту громадянам — фізичним особам. Тепер фінустанови дають такі позики тільки юридичним особам — підприємствам, які отримують виторг у валюті.

— У докризовий період левову частку позик давали у валюті. Наприклад, дев'ять із десяти кредитів на житло, — говорить 26-річний Олександр Сєдих, фінансовий директор компанії "Простобанк консалтинг". — Однак після обвалу курсу гривні до долара та євро громадяни втратили спроможність повертати кредити. Бо суми щомісячних платежів у перерахунку на гривні збільшилися вдвічі. Рівень простроченої заборгованості зріс до критичного рівня. Нацбанк й обмежив валютне кредитування.

Позичальники почали судитися з банками. Вимагали визнати недійсними кредитні угоди у валюті. Обґрунтовували розпорядженням НБУ. Кілька судів таки скасували кредитні договори. Клієнтів звільняли від зобов'язань повертати позику.

— Це загрожувало зростанням неплатежів банкам. За офіційними даними, частка проблемних кредитів становить 12 відсотків. Позови про скасування кредитних договорів у валюті могли стати масовими. Тому Нацбанк видав роз'яснення про чинність кредитних угод у доларах та євро, — продовжує експерт.

Щодо валютного кредитування громадян, заборона НБУ продовжує діяти. Банки позичають їм лише у гривні. Обмеження триватиме не менш як два-три роки, припускає Олександр Сєдих. Однак раніше укладені договори у доларах чи євро вважають чинними.

×