Жителька міста Первомайськ Миколаївської області Таїсія Тюркіна, 60 років, тримає пасіку на 70 вуликів.
— Це наш родинний бізнес уже другий десяток років, — каже жінка. — У сина Сергія ще більша пасіка — 170 бджолосімей. Але найбільше тримає донька — понад двісті вуликів. Вона колись викупила колгоспну пасіку. Сама ж досі працює вчителькою. При її зарплаті хоч-не-хоч, а треба підробітків.
Улітку пасічники вивозять вулики на поля. Для цього купили вагончики на тракторних причепах. Зимою тримають вулики в приміщеннях — зимівниках.
— У доньки три вагони вуликів, а в мене тіки один вагон.
Виїжджають на поля Кіровоградської області. Минулої весни змінювали місце медозбору сім разів. Шукали поля гречки, зарості жовтої акації, сніжноягідника та барбарису.
— Майданчик для вуликів влаштовуємо на пологому південному чи пiвденно-захiдному схилі, і щоб був захищений вiд холодних пiвнiчно-схiдних вiтрiв. Вулики має добре прогрівати сонце. У спеку треба, щоб над ними була легка тінь, — ділиться досвідом Таїсія Тюркіна. — Хоча рівне сухе місце теж підійде, якщо кращого немає.
Із кожного вулика Тюркіни цьогоріч викачали по 20–30 кг меду. Кажуть, неврожайний рік. Найвдалішим був 2003-й. Тоді отримували з вулика до 50 кг узятку.
Тюркіни привозять солодощі власною "волгою". Минулого місяця приїздили на виставку меду. Вона відбувалася в Національному експоцентрі, що на столичному просп. Глушкова. На дорогу пішло бензину на 700 грн.
Мед розливають у відерця з харчової пластмаси. Їх закривають щільними кришками. Відерця беруть оптом по 1 грн. Таке фасування дозволяє продати більше, ніж у скляному посуді.
Із вулика викачуємо до 30 кілограмів меду
— Ще торгуємо забрусом — це кришечки, які зрізаємо зі стільників. Скуштуйте. Це природний антибіотик. Люди часто не знають, що воно таке. Доводиться пояснювати. А ще продаємо бджілки мертві. Вони допомагають чоловікам при простатиті. Воскова міль лікує туберкульоз. Ми її даємо задарма. Наші покупці — це бабусі з дідами. А молодь їсть чіпси з пивом.
У будні продають мало. Проте на ярмарках у вихідні — 0,5–1 т меду. Три-чотири рази на рік вуличну торгівлю влаштовують усі десять районів Києва.
— Найкраща торгівля на Спаса, 14 серпня. Хоча ми їздимо до столиці ще й у травні, вересні та жовтні, — продовжує Таїсія. — За кіло меду беремо по 35 гривень. Медові соти — по 50 гривень за кіло.
За торгове місце платять 300–350 грн.
Каже, продавати мед на базарах у райцентрах невигідно. Там купують мало.
— Колись дуже треба були доньці гроші, то пішли на базар із банками. Стояли-стояли, вирішили спродатися пошвидше — і спустили ціну. Продали два трилітрові слоїки. Так крамарки розкричалися, шо ми їм базар спортили. Після того ми тільки ярмаркуємо.
Цьогоріч Тюркіні сподіваються продати меду більш як на 60 тис. грн.
2 
35413
Коментарі