Михайло Шабаєв, 27 років, працює в Києві таксистом. Їздить власною "ладою", яку взяв у кредит за $9 тис. В анкеті на його оформлення написав, що не зароблятиме перевезенням пасажирів.

— Інакше банки нізащо не дадуть грошей, — переконує Шабаєв. — Машина щодня в роботі й на наших дорогах швидко ламається.

Упродовж п"яти років таксист щомісяця виплачуватиме банку $240. Вважає, що для родини це не обтяжливо. Адже столичні таксисти за день заробляють $30–140.

— Якби я жив без родини, то кредит погасив би десь за два роки, — каже чоловік.

Для роботи таксистом Михайло отримав ліцензію. Встановив у машині рацію. За її допомогою отримує замовлення з диспетчерської служби таксі. За кожне віддає 10% від його вартості. Якщо Михайло підбирає пасажирів дорогою, тоді плату залишає собі. За кілометр Шабаєв бере з пасажира 2 грн. Та не менш як 15 грн. Графік роботи Михайло встановлює собі сам. Може виїхати з самого ранку або й перед полуднем.

Коли я їжджу з ранку до вечора, за день можу заробити до 500 гривень

— Одні таксисти частіше виїжджають удень, інші навпаки — на ніч. Бо не люблять стояти в заторах, — зауважує таксист. — Однак по грошах різниці жодної. Коли я їжджу з ранку до вечора, за день можу заробити до 500 гривень.

Стояти в очікуванні пасажирів дозволяють не всюди, ділиться чоловік. Приміром, біля залізничних вокзалів, аеропорту Бориспіль. Там працюють лише "свої" водії. Заробітки в таких точках найбільші.

— Якщо під"їду я, відразу підійдуть кремезні чолов"яги і запропонують їхати геть, — розповідає Шабаєв. — Не послухаюсь — поріжуть колеса. А міліція нічого "не помітить". Бо все під її "кришою" робиться.

Буває, пасажири відмовляються платити. Тоді Михайло по рації повідомляє про це  колегам-таксистам. Хто неподалік — приїжджають.

— Трапляються п"яні пасажири. Вони лізуть битися. Доводиться вгамовувати. Перед великим гуртом таксистів і найбуйніші робляться поступливими й платять таксу, — запевняє Михайло.

×