— У Данію на роботу потрапити важко. Я їздив торік через агентство як студент аграрного університету. Мені допомогли знайти місце. Там діє програма для іноземців. Запрошують на ферми доглядати за кіньми, свинями, норками. Студентам платять удвічі менше, ніж звичайним працівникам. Хоч роботу виконують однакову, — розповідає 26-річний Артем Федоренко з Черкас.

— Перед поїздкою в Києві здав тестування з англійської. На оформлення документів і оплату послуг агентства позичив 3 тисячі євро. У Данію взяв 400 євро, робочий одяг, ліки, які можуть знадобитися. Поклав трохи рису, вермішелі та 10 кілограмів гречки, бо там її немає. Власник ферми одразу дав як аванс тисячу крон — це 4 тисячі гривень. Перший місяць жив безкоштовно. Потім віддавав щомісяця тисячу крон. Будинок для працівників — на території ферми, за 15 кілометрів від міста. Житло пристойне, зі зручностями, кухнею, побутовою технікою. Наші заробітчани розповідали, що мешкали на фермах у вагончиках.

Зарплату пообіцяли 11 тисяч крон — це 44,5 тисячі гривень. Із цієї суми вираховували податок: із 2 тисяч крон — 38 відсотків, бо я іноземець. А з 9 тисяч — 8 відсотків. Оплата праці погодинна. Як студенту фермер давав 73 крони за годину, а 35-річний напарник-поляк отримував 130.

Перші два місяці не економив. Чимало витрачав на продукти. Вони в Данії дорогі. Потім підказали, що на окремому прилавку в магазинах лежать товари зі знижками. У них закінчується термін придатності. На деякі зменшували ціну на 50–80 відсотків. Я брав зі знижкою кілька хлібин і клав у морозилку. А потім розморожував, їв. Також купував молочні продукти, ковбасу.

400 євро, які привіз із собою, не витрачав. За три місяці доклав ще 2600. І скинув на картку чоловікові, у якого позичав гроші на поїздку.

Утримували 25 тисяч норок. Робочий день починався о 7:00, тривав до 20:00. Мали три перерви по півгодини. Фермер видав спецодяг. Зокрема, рукавиці з товстої шкіри. Норки дуже кусючі. У кінці вересня проводили тестування шерсті. Прилад визначав якість хутра, ділили тварин по масті. У господаря ферма вважається невеликою. Є такі, де вирощують по 4 мільйони норок. На деяких підприємствах працівників годують безкоштовно. Хлопці розповідали, що тричі на день привозять ресторанну їжу.

Додому повернувся перед Новим роком. У середині травня знову поїду у Данію. Але вже з дружиною Юлією. Плануємо залишитися там жити. Знайомі виїхали 10 років тому. Вже мають будинок. Взяли в кредит на 20 років. Якщо є постійна робота, банк видає позику під 2 відсотки. Вже звик до пристойної зарплати. Вдома про таку можна тільки мріяти.

×