— Працювала кондитером у Донецьку 15 років. Коли почалася війна, фірма закрилася. Залишилася без роботи. Намагалася на замовлення випікати торти. Але було складно знайти в магазинах необхідні продукти, — розповідає 54-річна Анна Куксіна. Три роки живе в Києві.
— У столицю переїхала до сина. Вирішила далі займатися випічкою. Спочатку пекла торти донецьким знайомим. Син брав солодощі на роботу. Пригощав колег, рекламував. Люди почали замовляти. Для нас це сімейний бізнес. Я випікаю, чоловік закуповує продукти, доставляє клієнтам. Син із невісткою відповідають за продажі та рекламу. Для роботи придбали духовку, два професійні міксери, холодильник, посуд. Витратили майже 50 тисяч гривень. Обладнали кухню в орендованій квартирі. Коли почали працювати, могли за місяць замовити три торти. Зараз — 10–15 штук. А ще різні тістечка.
Маю два види тортів — на бісквітних коржах і мусові. Вартість кілограма — 360 і 480 гривень відповідно.
Рекламуємося в соцмережах, публікуємо оголошення у групах для переселенців. Найкраще працює "сарафанне радіо", коли одні замовники рекомендують нас іншим. Постійно оновляємо асортимент. Ідеї шукаємо разом. Мені можуть скинути фото якогось торта, пробую його зробити. Продукти купляємо спеціально для певного замовлення. Тому в нас нічого не залежується. Домовляємося з кав'ярнями, щоб продавати свою продукцію. Плануємо відкрити власне кафе й невеликий цех. Хочемо набрати працівників.
2 
35413
Коментарі