— Думав, що переїду і куплю житло за кордоном. Потім шукатиму роботу. Попробував працювати в поляків. Зрозумів, що діло не піде. Тоді вирішив усі заощадження вкласти в новий бізнес, — говорить 44-річний Сергій Гриньов із Харкова.

Переїхав жити до польської Варшави. Квартиру в Україні продав. Удома мав цех із пошиття шкіряних виробів. Чотири роки тому підприємцю почали погрожувати конкуренти, спалили авто.

— Організував фірму з найму українців на роботу. Зняв офіс у центрі Варшави, оплатив оренду житла. Дав оголошення у соцмережах. Також придбав п'ять машин із Німеччини. Їх даю в оренду компаніям, які підвозять працівників до роботи. Роботодавці мені платять відсоток. Півроку працював у збиток. Спершу людей було мало. Доводилося брати додаткові кредити. Але за півроку справа пішла. Почали звертатися більше українців. Зараз через компанію працює понад 2 тисячі людей.

Відкладаю гроші на перший внесок на житло. Треба 10 тисяч доларів. Весною до мене переїхав син.

34-річна Тетяна Гудоміна з Житомира на заощадження відкрила магазин одягу в німецькому Дрездені.

— Планувала придбати житло. За 10 років назбирала майже 20 тисяч доларів. Якраз тоді почалася націоналізація Приватбанку, а в мене закінчився термін депозиту. Подружка запропонувала ризикнути і переїхати в Німеччину. Разом відкрили магазин. Торгуємо турецьким і китайським фабричним товаром.

Спершу магазин був непопулярний. Купували мало. На останні гроші поїхала на курси стилістів до Італії. Два місяці вчилася підбирати одяг під різні типи фігури. Коли повернулася, поміняли все. У нас можна купити від трусів до босоніжок. Завезли трохи італійського одягу. Головна фішка — складаємо образи разом із клієнтом. До старого гардеробу додаємо нові елементи. Німкеням таке сподобалося. Вони економні і не оновлюють гардероб щосезону. Магазин дає добрий прибуток.

×