39-річна прибиральниця Руслана Доценко працювала в двох крамницях у райцентрі Жашків Черкаської області. Отримувала 600 грн.
— Господар заставив прибирати продавців, а мене вигнав. Прийшла додому й розплакалася. Дякувати сусідці. Порадила: "Бери торби — і на трасу". Наше містечко стоїть обіч дороги Київ—Одеса. Там торгують усім підряд. Я поставила там намет, — розповідає жінка.
Удома Доценко готує гарячі обіди для водіїв-далекобійників. Продукти привозить із села, від батьків. Варить картоплю і смажить котлети. Додає салату або квашеної капусти.
За одну порцію бере 15 гривень
— Гарую із вечора. Далекобійники — люди нескупі. За одну порцію без проблем платять 15 гривень. За день уторговую не менше 200 гривень.
До роботи Руслана привчає дітей. Старшому синові виповнилося 15 років.
— Було, просив грошей на гулянку, — розповідає мати. — Я йому торбу в зуби — заробляй. Тепер стоїть зі мною на трасі. За день п"ятдесятку вторгує — і гайда на гульки до дівок.
Коментарі