Ексклюзиви
Четвер, 21 жовтня 2021 00:55

"Підліток може викласти в соцмережі два відео й заробити на квартиру"

Автор: ДМИТРО СКАЖЕНИК
 

— За освітою я реабілітолог. Коли обирав професію, пішов на поводу в батьків. Але потім зрозумів, що не бачу себе в цій сфері, — говорить 22-річний Олексій Голота. Працює аналітиком у Києві.

— Після медичного коледжу влаштувався на два місяці медбратом у лікарню. Робив уколи, ставив крапельниці. Отримував зар­плату 2600 гривень. Першу витратив на телефон, батьки ще трохи доклали. Враження від цього досвіду залишилися позитивні. Колектив хороший, пацієнти добре до мене ставилися. Але моменти, які радували, не були пов'язані з власне роботою. Суто людський фактор, приємне оточення. Потім був офіціантом майже пів року. Виходив тільки на бенкети, найбільше — три дні на тиждень. Заробляв приблизно 6000 гривень із чайовими. Ще майже дев'ять місяців займався власним бізнесом. Виготовляв джеркі — м'ясні закус­ки. Продавав їх через інстаграм. Заробітки зросли до 8 тисяч гривень на місяць. Але часу й зусиль витрачав чимало. Про цей досвід не шкодую. Багато чому навчився, прочитав корисну літературу. Познайомився з класними людьми. Коли закривав бізнес, мені писали слова підтримки: "Ви були найкращі в своїй сфері". Напевне, десь не вистачило завзятості, підтримки оточення. Руки опустилися й вирішив, що треба займатися чимось іншим.

Зараз працюю аналітиком у криптовалютному агентстві. Сам вивчав цю тему, опрацював багато літератури. Перші дні на роботі були доволі стресові. Тепер працюю в задоволення. Графік із 10:00 до 19:00, два вихідні. На початку навіть по суботах приходив в офіс, бо хотілося працювати більше. Зараз зрозумів, що треба вміти й відпочивати. Нарешті мої старання оплачуються гідно. До медицини повертатися не збираюся. Про жоден зі своїх досвідів не жалкую. На те, що молодь не працює за фахом, впливає якість освіти. Також світ дуже змінився. Раніше люди наполегливо трудилися, досягали успіху років у 40. Зараз підліток може викласти в соцмережі два відео й заробити на квартиру.

— Навчаюся на фельдшера, зараз на третьому курсі. Вважаю, що помилилася з вибором. На­вчання закінчу, але не планую пов'язувати життя з медициною. Можливо, пізніше займуся косметологією. Диплом фельдшера знадобиться, — каже 17-річна Аліна Максимович із Чернігова.

— Спробувала працювати дитячим аніматором. Організовую свята. Великий плюс цієї роботи — вільний графік, легко поєднувати з навчанням. Мінус — багато нервів, бо переживаєш за кожну дитину. Або малі можуть настрій зіпсувати витівками. Перші зароблені гроші витратила на лікування кішки. В неї була алергія. Знадобилося 6000 гривень. Зарплата аніматора залежить від кількості замовлень. Можна заробити 4–8 тисяч на місяць. Улітку ще офіціанткою влаштувалася. Завжди хотіла спробувати цю професію. Платили ставку плюс чайові. Виходило 6 тисяч гривень. Там треба вміти працювати з людьми. Дехто з відвідувачів заряджає енергією. Але траплялися й такі, що хотілося одразу звільнитися. Якщо порівняти мої перші роботи, то аніматором працювати важче. Хоча робочий день офіціанта триває по 14 годин. Але з дітьми я більше стомлювалася.

На медичній практиці єдине, що сподобалося — молодий лікар, який її проводив. Виявилося, я не переношу вигляду крові. А в лікарні з цим треба стикатися щодня. Думаю, чимало людей не працюють за фахом, бо теорія і практика — різні речі. В нашій групі багато хто вступив за вибором батьків. Вони довчаться і підуть працювати в іншу сферу.

— Навчаюся на першому курсі музичної академії імені Петра Чайковського в Києві. Буду оперним співаком, — розповідає 19-річний Микола Мокеєв.

— Влітку спробував працювати продавцем пива, хоча й не мав досвіду. Протримався два місяці, враження від роботи погані. Стажування мали оплатити, але не отримав нічого. Спочатку був консультантом із пива. Заходили в магазин люди, я розповідав про акції. Потім взяли продавцем, обіцяли ставку й відсотки від продажів. Робочий день тривав по 15 годин. Треба було закрити касу, прибрати за собою. Потім ще довго чекав таксі, щоб їхати додому. Спав по 5–6 годин. Робочий графік був три через три, але часто доводилося працювати чотири дні підряд. Заробити не вдалося. Мав отримувати не менше 8 тисяч гривень. Перший місяць нарахували недостачі на тисячу гривень. Наступного разу не доплатили 1800. Мабуть, це не вперше в магазині так ошукують молодих працівників.

Міг би бути репетитором із музики, вокалу, але такі послуги мало затребувані влітку. Тому й пішов продавцем. Надалі планую працювати за фахом.

Доведеться три-чотири рази за життя підвищувати кваліфікацію

— Багато людей обирають професії, відштовхуючись від популярних на сьогодні напрямків: кіберспорт, айті, біотехнології. Покоління назад це були юристи й економісти. Також мають значення поради батьків. Вони зазвичай оцінюють, які спеціалісти завжди будуть при роботі. І радять дітям обирати саме цей фах, — говорить 30-річна Анна Різніченко, спеціаліст із профорієнтації.

Щоб не розчаруватися в професії, рекомендую наперед ознайомитися з навчальними програмами у вузі. Особливо починаючи з третього курсу, коли вивчають предмети за спеціальністю. Також можна поспілкуватися з представниками обраної професії. Дізнатися як проходить робочий день, які є складнощі, цікаві моменти.

В Україні існує стереотип, що робочі спеціальності — це непрестижно. Насправді, майстри манікюру, перукарі, кухарі, механіки пристойно заробляють. Правильно визначитися з професією допоможе профорієнтація. Вона починається ще в родині, коли дитина дізнається про фах батьків, знайомих. Вчиться робити вибір, знайомиться з власними талантами та здібностями. Профорієнтація — один із пріоритетних напрямків у роботі Міністерства освіти. Проводять багато заходів, тестування. Підприємства влаштовують дні відкритих дверей, розповідають про затребувані спеціальності.

У сучасному світі люди часто змінюють сфери діяльності. Якщо людина розуміє, що після школи неправильно обрала професію — це не є помилкою всього життя. Пандемія показала, що треба вміти переключатися, освоювати нові технології. Тому освіта має бути безперервна. Всесвітній економічний форум прогнозує, що людям доведеться три-чотири рази за життя підвищувати кваліфікацію, змінювати професію.

Зараз ви читаєте новину «"Підліток може викласти в соцмережі два відео й заробити на квартиру"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі