Вівторок, 06 березня 2007 17:54

Олександр Перевознюк втратив 28 тисяч гривень

Автор: фото: Андрій ШМАТОВ
  Розбита машина Олександра Перевознюка четвертий місяць стоїть на стоянці біля сервісного центру ”Рено-Нісан” на Дніпровській набережній у Києві. Там страховики проводили державну експертизу побитої автівки. За стоянку Перевознюк не платив. Але каже, що ко
Розбита машина Олександра Перевознюка четвертий місяць стоїть на стоянці біля сервісного центру ”Рено-Нісан” на Дніпровській набережній у Києві. Там страховики проводили державну експертизу побитої автівки. За стоянку Перевознюк не платив. Але каже, що ко

Люди навчилися видурювати гроші у страховиків, заявили в Лізі страхових організацій України. Через це компанії щомісяця втрачають 10% коштів. Однак генеральний директор Асоціації страхувальників України (АСУ) Леонід Хорін вважає, що їхні втрати скромніші — не перевищують трьох відсотків.

— Я не говорив би, що українські компанії дуже страждають від шахрайства, — зазначає він. — Часто ті, хто вдають із себе скривджених, самі грішать шахрайствами.

2005 року на оплату страхових випадків українські компанії витратили 7,9% акумульованих коштів, кажуть в АСУ. У розвинених країнах ця цифра сягає 90%, а іноді понад 100%. Там страховики заробляють не на самих платежах страхувальників, а проводять фінансові операції з цими грошима.

— 14 січня 2006-го я купив машину "Дачія Логан" у кредит за 59 тисяч гривень, — розповідає киянин Олександр Перевознюк, 36 років. — Коли оформляв папери, працівники банку надали мені список страхових компаній, із якими вони співпрацюють. Я вибрав "ТАС". Страховка коштувала майже три тисячі гривень на рік. 21 жовтня 2006-го я потрапив у аварію. За результатами держекспертизи автівку визнали повністю зруйнованою. Ремонт оцінили у 84 тисячі гривень.

Півтора року суджуся з компанією

За умовами страховки, компанія мала б виплатити 100% вартості машини. Олександр отримав 31 тис. грн. Замість решти суми в компанії порадили забрати те, що залишилося від авто. Свою відмову пояснили внутрішніми правилами.

— Але я їх не читав, не підписував і договір на їх основі не укладав, — обурюється Перевознюк. Уже чотири місяці він судиться зі страховиками.

— Наші страхові компанії живуть за гроші, які не виплатили своїм клієнтам, — пояснює Хорін. — Щоб зменшити виплати, йдуть на шахрайство. Його рівень залежить від керівника, зв"язків з адміністрацією, правоохоронними чи судовими органами. Вони хочуть отримати максимальний прибуток за будь-яку ціну.

43-річний киянин Сергій Шаменко — власник компанії, яка здає в оренду машини. Він узяв кредит у "Петрокомерцбанку" на покупку авто "Шевроле Лачетті" — 90 450 грн. І застрахував у запропонованій банком СК "Провідна". Оскільки автівку брали для оренди, страховий внесок замість 4070 грн становив 5700 грн. У документах "шевроле" значилося як "орендне".

— Через півроку в нашого клієнта вкрали це авто, — розповідає Сергій Шаменко. — Але страхова компанія відмовила у виплаті. Її працівники наполягають, що машину не страхували з урахуванням оренди. Я був шокований — мене розвели як лоха. Півтора року суджуся з компанією.

За словами Хоріна, є три етапи звернення до страхової компанії. Перший — коли людина має заплатити. Тоді її приймають як найдорожчого гостя. Другий — клієнт заплатив, і про нього забувають. Третій — людина вирішила звернутися до компанії за виплатою відшкодування. Тоді вся її юридична потужність спрямована на відмову у відшкодуванні.




Гроші віддали через рік і п"ять місяців

— У мене гіпертонія й узагалі слабке здоров"я. Через це я часто непритомнію, — ділиться киянка ВалентинаКоломойцева, 68 років. — Тому застрахувалася від нещасного випадку. Обрала СК "Українська охоронно-страхова компанія". Платила 200 гривень на рік. У вересні 2005 року я підвернула ногу. У районній поліклініці хірург виписав лікарняний. Я подала його до страхової компанії. Протягом семи днів мені мали б виплатити чотири тисячі гривень компенсації.

Минув місяць, а грошей не було. Донька Валентини живе в Канаді. Вона  надіслала матері запрошення приїхати в гості. Жінка оформила візу й купила квиток.

— Перед вильотом подзвонила страховикам і попередила, що на рік виїжджаю з країни. Запитала про виплату. А в компанії мені кажуть: "Що, грошей не вистачає на квиток?". Він був у мене на руках, тому почути таке було неприємно. Лише за рік і п"ять місяців я отримала страхову виплату, — говорить жінка.

Не реагуйте на телефонні прохання страховиків

Генеральний директор Асоціації страхувальників України Леонід Хорін радить ставитися до СК не як до добродійної, а як до комерційної організації. Треба усвідомлювати, що вона хоче отримати прибуток, зокрема й за рахунок клієнта. Під час укладання угоди зверніть увагу на таке:
— уважно читайте правила і договір страхування. Особливо те, що написано дрібним шрифтом;
— будь-які словесні уточнення співробітників СК не мають юридичної сили. Вони мають бути зафіксовані на папері; не реагуйте на телефонні прохання співробітників страхової компанії — будь-які дії клієнта можуть мати юридичні наслідки, тому все треба оформляти письмово; звернення до страховиків теж. І просіть письмове підтвердження, що вони отримали те звернення;
— виключайте неточності й двозначності в документах — вони можуть бути використані проти клієнта.

Зараз ви читаєте новину «Олександр Перевознюк втратив 28 тисяч гривень». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі