Житель міста Біла Церква Київської обл. Олександр Пономаренко, 50 років, збирає металобрухт по сусідніх селах.

— Їжджу старими "жигулями", — розповідає Пономаренко. — До машини чіпляю причеп. У нього поміщається до двох тонн залізяччя.

На металобазі, пункті прийому вторсировини, чавун і залізо приймають по 80 коп. за кг. Олександр скуповує по 40 коп.

— Буває, старий метал віддають задарма, просто щоб звільнити подвір"я або дачну ділянку від сміття,— веде далі підприємець. — Люди здають старі чавунні й залізні ванни, труби, батареї опалення, горщики та відра. Часом виносять допотопні газові плити.

Найбільші витрати — на пальне та ремонт машини. Іноді вона виходить з ладу, не витримуючи навантаження.

— На ідею натрапив випадково, — згадує чоловік. — Якось здав на металобрухт свою стару ванну. За неї дали 50 гривень. Мені й спало на думку промишляти на вторсировині.

За місяць Олександр Пономаренко заробляє 1000 грн. Це вже після вирахування накладних витрат, уточнює він.

×