Киянка Людмила Карпенко, 58 років, продає карликових кроликів. У клітці виносить їх до входу на станцію метро Контрактова площа.

— У мене й гадки не було отак заробляти, — каже Людмила. — За фахом я інженер-технолог військового виробництва. Рік тому моїй дочці Вікторії залицяльник подарував кролика. А щоб не скучав, ми йому за два місяці купити подружку. Назвали їх Пупса і Мачо. Самочка спершу сахалася, кусала нас за пальці. А своїм кроленятам-первісткам попрокушувала животики.

Удруге Пупса окролилася навесні. Карпенки роздали звірят друзям. Третій виводок Людмила понесла на базар неподалік від дому. Продала звірят по 25 грн.

Звірят живцем згодовували зміям й ігуанам

— Ніхто не проходить повз: усім хочеться погладити, потримати на руках, — продовжує. — А потім мені сусідки на базарі розповіли, що грошовита публіка бере таку дешевизну, щоб живцем згодовувати своїм зміям та ігуанам.

Тепер Людмила Карпенко придивляється до покупця, перш ніж віддати тваринку. В Інтернеті розміщує оголошення з фотографіями кроленят. Карликова кролиця Пупса — пухнаста, а самець Мачо — з маленькими опущеними вушками. У них народжується "левоголове" потомство — з короткими вухами й пишною гривою.

— Карликових кролів, як у мене, на пташиному базарі продають по 300 гривень, — запевняє Людмила. — А я виношу на Контрактову вдвічі дешевше. Як бачу, що людина хороша, скину ціну до 120 гривень.

Раніше родина Карпенків тримала у своїй квартирі на вул. Великій Мостицькій трьох кицьок і кота. Якось господарі подалися на дачу. Коти побили посуд і порвали гардини. Їх відвезли у село. З лагідними кролями мороки менше. Карпенки тримають їх у клітці. За місяць витрачають на корм 50–70 грн. Улітку дають свіжу траву та овочі. Дно клітки посипають деревною тирсою. Приносять її зі столярного цеху, що на вул. Автозаводській.

×