28 травня цього року "ГПУ" опублікувала матеріал "Кредити від ЄБРР — тільки для "своїх"?". До редакції надійшов лист із Європейського банку реконструкції і розвитку з іншим поглядом на проблеми, про які йшлося в замітці. Нижче друкуємо уривки зі статті від 28 травня з коментарями представника ЄБРР.
"В матеріалі "Кредити від ЄБРР — тільки для "своїх"?" є низка звинувачень на адресу Європейського банку реконструкції і розвитку. Нижче наводимо витяги зі статті, а також факти, які ставлять під сумнів висновки автора.
"Наївно було б сподіватися, що найбільша та найвпливовіша інституція Європи більше переживає за здоров"я української економіки, ніж європейської та американської". Із 1993 року, коли ЄБРР почав свою діяльність в Україні, в економіку країни вкладено 3,3 млрд євро. Спільно з мобілізованими коштами (які інвестори вкладають у проекти спільно з ЄБРР) ця сума становить 7,1 млрд євро. Навряд чи можна знайти іншу фінансову установу, яка так послідовно і потужно підтримувала б українську економіку. Окрім безпосередньо фінансової підтримки, Європейський банк розробив низку методик, навчальних програм і стандартів, які використовуються при кредитуванні малого бізнесу, іпотечних проектів, синдикуванні, екологічному аудиті тощо. Через свій інтернет-сайт (www.ebrd.com/ukraine) Банк забезпечує безперешкодний доступ до загальної проектної і стратегічної інформації, з якою може ознайомитися будь-хто.
"Цифра щодо приватного сектора має достатньо переконливий вигляд. Але насправді кредити для малого і середнього українського бізнесу за результатами 2007 року становлять приблизно 1% у кредитному портфелі ЄБРР". Насправді 2007-го кредити малому, середньому і мікро-бізнесу становили 6,6%, а за всі роки роботи — 8,9%, що є серйозним показником для даного типу кредитування.
2007 року ЄБРР відкрив кредитну лінію на 100 мільйонів євро для фінансування енергозберігаючих проектів
"Майже половина кредитів у приватному секторі — 47% — надані потужним корпораціям, переважно європейським, які працюють в агросекторі та на спекулятивному ринку нерухомості". Таке враження, що автор навмисне вибирав проекти, підписані з міжнародними інвесторами, причому не торік, а за останні декілька років. Нагадаю, що не потрапило у ваше поле зору — тільки з проектів 2007 року. Нижчевказані проекти здійснюються лише з вітчизняними компаніями і банками:
— кредит на $150 млн ЗАТ "Екоенергія", спеціальній проектній компанії, що працює на Алчевському металургійному комбінаті;
— синдикований кредит банку "Форум" у розмірі $36 млн;
— кредит на $90 млн другому за величиною операторові супермаркетів в Україні групі "Фуршет";
— програма фінансування на $100 млн ВАТ "Галнафтогаз", провідному операторові мережі заправних станцій в Україні під торговою маркою "ОККО";
— кредит на суму 26 млн євро Іллічівському морському торговому порту;
— кредит у розмірі 100 млн євро комунальним транспортним підприємствам "Київський метрополітен" (метро) і "Київпастранс" (автобуси і тролейбуси);
— кредит А/В у розмірі $100 млн Кредитпромбанку України для збільшення обсягу кредитів приватним компаніям, зокрема компаніям, що представляють малий і середній бізнес, особливо для фінансування проектів щодо поліпшення ефективності використання енергії;
— кредит харківському ВАТ "Мегабанк" у розмірі $20 млн;
— кредит на $8,8 млн компанії "Слобожанська будівельна кераміка" (СБК);
— кредит на суму $50 млн ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України";
— розпочалася програма підвищення енергоефективності в Україні на суму 100 млн євро.
"Причому дешеві гроші були доступні банкам з іноземним капіталом. Вони, на думку експертів ЄБРР, більше відповідають екологічним євростандартам. Можна, звісно, жартувати з приводу екологічності пересічного районного відділення фінансової установи, яка зі зміною власника хіба що вивіску змінить. Але екологічна "фішка" стає серйозним формальним приводом для відмови в кредитуванні вітчизняному позичальникові".
Нині в Європейського банку в Україні існує 11 фінансових посередників, із яких лише в трьох відсутній іноземний капітал. Багато хто з банків першої двадцятки починав працювати з нами ще до того, як їх придбали міжнародні фінансові структури. Ми продовжуємо працювати з ними, але вже в їхній новій якості. Для обслуговування своїх продуктів ЄБРР шукає фінансово стабільні установи з хорошою філіальною мережею і чіткою стратегією розвитку. Зрештою, такий підхід вигідний для кінцевого споживача, оскільки веде до збільшення конкуренції в банківському секторі. Те, що значну частину місцевих банків поглинули іноземні банки, — це цілком нормальна практика, яку пройшли і сусіди України — Угорщина, Польща та Румунія.
Тепер про екологічні стандарти. Вони існують і справедливі абсолютно для всіх клієнтів Банку, але рекомендації з екологічних норм ми даємо вже існуючим клієнтам, а не потенційним. Жодних унікальних "екобар"єрів", які перешкоджали б співпраці вітчизняних банків і ЄБРР, немає.
"Схоже на те, що політика ЄБРР на українському фінансовому ринку направлена перш за все на підтримку дочірніх компаній європейських "грандів", а не вітчизняного малого і середнього бізнесу". ЄБРР за перші 10 років роботи (1994–2004) з кредитними лініями для малого і середнього бізнесу виділив позики 247 компаніям на $218 млн. У цей час, а особливо в післякризовий період (після 1998 року) вітчизняному малому і середньому бізнесу інші довгі кредитні ресурси були недоступні. 2004-го розпочалася нова кредитна програма на суму $200 млн, яку нині обслуговують дев"ять місцевих комерційних банків. Окрім цього, 2007 року ЄБРР відкрив кредитну лінію на 100 млн євро для фінансування енергозберігаючих проектів на середніх і малих підприємствах України. Заявки на отримання кредитів у рамках цієї програми подали 50 вітчизняних компаній, а обслуговується вже понад десяток.
2 
35413
Коментарі